Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
За роки великої війни робота артилерії суттєво змінилася: мобільність поступилася маскуванню, стаціонарним позиціям і постійній боротьбі із ворожими БПЛА.
Про це в ефірі радіо Армія FM розповів заступник командира самохідного артилерійського дивізіону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського майор Олександр Лобода.
Він служить у Збройних Силах України з початку повномасштабного вторгнення — з 2022 року, і відтоді перебуває у складі 58-ї бригади.
«Рішення доєднатися для мене взагалі не стояло. Тому що коли твоя сім’я, рідні опиняються перед такою загрозою, розумієш, що іншого вибору у тебе якби і немає», — розповів військовий.
Ситуація на Харківському напрямку контрольована
Нині ситуація на Харківському напрямку, де працює підрозділ, залишається контрольованою.
Олександр Лобода зазначив, що самохідна артилерія має можливість працювати автономно, без додаткової підтримки інших підрозділів.
«Якою стежкою зайшов, тією і повинен вийти»: воїн 58-ї бригади «Вєха» про оборону Гостомеля
Водночас він не став акцентувати на конкретних цифрах уражених цілей, наголосивши, що бойова робота артилеристів стала щоденною рутиною.
«Щодо результатів, якими можна там похвалитись, ну, я скажу чесно, ніколи не вважав за потрібне акцентувати увагу саме на якихось безпосередніх цифрах, статистичних даних. Це рутинна робота насправді сьогодні, тому що працюємо щоденно, без вихідних, без перерв і так далі», — пояснив він.
Від постійного руху до стаціонарних позицій
Однією з головних змін у роботі самохідної артилерії з 2022 року Олександр Лобода назвав суттєве зменшення мобільності.
Якщо на початку повномасштабної війни артилеристи могли швидко змінювати позиції після виконання вогневого завдання, то тепер можливості для переміщення значно обмежені.
«Якщо в 2022-му році ми взагалі не переймалися по вибору, да й, в принципі, часу не мали на вибір цих вогневих позицій та підготовку, ми приїхали, відпрацювали і одразу просто переміщаємося», — розповів військовий.
За його словами, раніше артилерійський розрахунок міг виконувати одне вогневе завдання, змінюючи точки ведення вогню. Відстань між ними могла становити два-три кілометри.
«З іншого боку працюємо і отак постійно по колу ми одне вогневе завдання могли виконувати, кожен постріл робити з іншої точки, переміщуючись на відстань кілометрів 2–3».
Тепер, за його словами, артилеристи змушені працювати зі стаціонарних позицій, які вони називають «кукушками».
Військові облаштовують такі місця, маскують техніку та очікують на виявлення цілі.
«Тож сьогодні, на жаль, ми взагалі не можемо переміщуватись, ми стоїмо на стаціонарах, то, що артилеристи називають „кукушками“, виставили, замаскувалися і чекаємо, коли буде виявлена ціль. Тобто, з моєї точки зору, це саме основна зміна, яка відбулася», — пояснив заступник командира дивізіону.
Маскування та захист від дронів
Значну частину часу артилеристи тепер витрачають на маскування та пошук способів захистити техніку від ворожих ударів.
«Цивільне життя — зовсім не те, чим здавалося з фронту»: «Кракен» повернувся до війська та планує будувати тут кар’єру
За словами Олександра Лободи, противник застосовує проти них різні типи безпілотників, а також керовані авіаційні бомби.
«На жаль, доводиться прям дуже багато часу, людям, я маю на увазі нашим військовослужбовцям, вживати заходів для маскування, придумувати і видумувати різні варіації захисту від ударних дронів, причому по нам вже працюють різні дрони, і великі, і малі, і КАБи», — розповів військовий.
На його думку, сучасна війна суттєво змінила умови роботи артилерії, змусивши військових приділяти особливу увагу приховуванню позицій і захисту від засобів ураження противника.
Як повідомляла АрміяInform, поблизу Харкова відбувається планомірна бійня дронарями ворожих «інфільтрантів».
