І хоча всі вони об’єднані однією метою, поглядів щодо того, як саме її досягти, може бути доволі багато. Чи є…
Військовослужбовиця Ольга, мати двох дітей, служить на посаді оператора введення інформації в Галицько-Волинській радіотехнічній бригаді.
Історію військовослужбовиці бригада оприлюднила в соцмережах.
На командному пункті радіотехнічного підрозділу Ольга стежить за повітряною обстановкою, опрацьовує дані про повітряні цілі та передає інформацію оперативному черговому.
«Я — оператор введення інформації. Щойно на моніторі з’являється позначка цілі, я без окремої команди беру її на супровід та передаю оперативному черговому інформацію про неї для визначення належності», — розповідає військовослужбовиця.
Ольга — мама двох дітей, сина Олексія та доньки Анни. Після початку повномасштабного вторгнення вона мала можливість звільнитися зі служби, однак вирішила залишитися в армії. Її вибір підтримали діти.
«Думала, син скаже: „Звісно, звільняйся“. А він відповів: „Я пишаюся тобою“. Тоді зрозуміла, що зробила правильний вибір», — згадує Ольга.
Під час служби в Запоріжжі Ольга працювала в умовах інтенсивного бойового навантаження.
За її словами, один ворожий літак міг одночасно застосувати до чотирьох керованих авіабомб, кожну з яких потрібно було оперативно зафіксувати та супроводжувати. Військовослужбовці допомагали один одному навіть під час відпочинку.
«Нас ніхто не змушував. Ми самі приходили, бо хлопцям було дуже важко. Там усі один за одного», — розповідає вона.
Окремо Ольга згадує Запоріжжя, Хортицю та краєвиди Дніпра. Каже, що хотіла б повернутися туди вже у мирний час — без обстрілів і повітряних тривог.
Також військовослужбовиця виконувала завдання в Боровій неподалік від передової, де постійною загрозою були ворожі дрони.
Нині Ольга продовжує службу на заході України. Каже, що залишається у війську заради дітей і своєї країни.
«Мрію про день, коли ми просто будемо разом, у тиші, без тривог, і зможемо відпочити на морі», — говорить військовослужбовиця.
Продавав продукти, а тепер командує розвідкою: історія «Калниша»
