Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Першими цілями, по яких Микола працював із HAWK, стали дві російські ракети Х-101. Обидві вдалося збити.
Його історію розповіли у 208-й зенітній ракетній Херсонській бригаді.
Це сталося у 2024 році. Дві Х-101 летіли по об’єктах інфраструктури, а на рішення й пуск у зенітників було лише кілька хвилин.
«Хвилювань під час бойової роботи бути не може. Збили тоді обидві ракети та усвідомили, наскільки велику біду вдалося відвернути», — згадує Микола.
Відтоді на рахунку батареї — вже кілька десятків швидкісних повітряних цілей.
HAWK не вперше показує результат проти російських крилатих ракет. У травні 2025 року в Повітряних Силах розповідали про чотири пуски комплексу й чотири влучання, а в грудні розрахунок HAWK 208-ї бригади збив «Калібр», який став 18-ю повітряною ціллю цього підрозділу.
Микола був знайомий із зенітними ракетними комплексами ще до нинішньої служби — свого часу закінчив військову кафедру й навчався за цим напрямом.
Та за одним пуском HAWK стоїть робота цілої обслуги. Одні військові забезпечують живлення комплексу, інші працюють у кабіні бойового керування, офіцери ведуть радар, захоплюють ціль і дають пуск.
«Ми відпрацьовуємо по різних типах цілей, зокрема реактивних „Шахедах“», — розповідає командир батареї.
З такими цілями 208-ма бригада вже працює і в бойових умовах. У вересні її військові збили на Миколаївщині реактивний «Шахед», а над Одещиною — реактивну S8000 «Бандероль».
Найважчим у службі Микола називає не бойові чергування, а розлуку з родиною.
Його старшому синові 25 років, він також служить у війську. Молодший — ще дошкільного віку.
«Я далеко від сім’ї, як росте син — спостерігаю лише по фото, не можу допомогти дружині. Але якщо я сьогодні піду звідси — окупанти увірвуться і до моєї оселі. Тож вибір — очевидний».
