Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
22-річна «Суєта» пройшла 3 кілометри під російськими FPV, щоб забрати зламаний на маршруті НРК.
Історію Ірини Дмитрук розповіли у 91-му окремому протитанковому батальйоні.
Ще кілька місяців тому вона лише вчилася керувати НРК. Тепер сама водить їх на місії, готує до роботи, заряджає акумулятори та виконує нескладне технічне обслуговування.
Цього разу одна з машин після постійних атак російських дронів вийшла з ладу через технічну несправність і зупинилася на маршруті.
«Суєта» пішла по неї сама.
До НРК було 3 кілометри. Діставшись машини, Ірина спробувала вивести її за допомогою транспортного пульта. Робота вдалося дотягнути до дороги і провести ще частину шляху, але потім електроніка відмовила остаточно.
Тоді довелося викликати другий НРК.
Поки він їхав, Ірина сховалася від дронів і залишилася біля несправної машини. Коли другий робот дістався до неї, вона стяжними ременями причепила один НРК до іншого.
Далі вже один робот тягнув другого, а «Суєта» йшла посадкою вздовж маршруту й стежила, щоб обидві машини дісталися назад.
У взводі НРК є своя традиція: після бойових чергувань екіпажі зустрічають тортом зі свічками. Але цифри на них означають не вік.
Коли Ірина востаннє повернулася з чергування разом із побратимом, на торті стояло 239 — стільки місій на той момент уже виконали роботи 91-го батальйону. Відтоді рахунок пішов далі.
До НРК Ірина встигла пройти кілька зовсім інших військових спеціальностей. Службу починала санітаркою, потім стала операторкою-навідницею. За цей час дістала поранення — осколки досі залишаються в нозі — та пережила контузію.
Тепер її робота — провести робота маршрутом і повернути назад.
Раніше АрміяInform уже розповідала про «Суєту». До війська Ірина працювала в салоні краси, а згодом освоїла наземні роботизовані комплекси, які підвозять вантажі та евакуюють поранених там, де людям і звичайній техніці працювати надто небезпечно.
