Мета — ускладнити Кремлю доступ до валютних надходжень і фінансування війни. Європейський Союз готує новий етап економічного тиску на Росію,…
«Старий» керує РЛС, яка цілодобово стежить за повітряними цілями.
Його історію розповіло Повітряне командування «Схід».
Радіотехнічні війська часто називають «очима» Повітряних Сил. Саме їхні розрахунки виявляють цілі в небі, супроводжують їх і передають дані тим, хто вже має їх знищити — зенітникам, авіації та іншим складовим ППО.
Але самі «очі» росіяни теж намагаються знайти й вибити.
«Старий» — начальник радіолокаційної станції. Його шлях у війську почався на Луганщині: після дев’ятого класу він вступив до кадетського ліцею «Молода гвардія» у Кремінній, а згодом — на факультет радіотехнічних військ Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Каже, напрямок обрав через любов до техніки.
«Хотів у ній розібратись, це для мене було дуже цікаво. Хоч техніка ще радянського виробництва й має свої особливості обслуговування, але все ж є своя романтика у нашій роботі».
Довчитися за звичайним графіком не вдалося. Через початок повномасштабного вторгнення молодий лейтенант завершував підготовку достроково — і майже одразу потрапив у війну, де радіолокаційні станції стали одними з пріоритетних цілей росіян.
За словами військового, у 2022 році противник намагався ударами «осліпити» українську протиповітряну оборону. Підрозділам доводилося постійно маневрувати, а після атак — якнайшвидше відновлювати роботу.
«Ворог розуміє, що ми небезпечні для нього. Якщо нас не буде, вони спокійно зможуть пускати все, що їм потрібно по містах України. Їхні літаки зможуть спокійно заходити на нашу територію і панувати в повітрі».
Через інтенсивні удари були проблеми і зі зв’язком. «Старий» згадує: його підрозділ вдалося вибити з нормального ритму буквально на день-два, після чого військові знову відновили видачу інформації про повітряну обстановку.
Тепер швидкість — одна з головних умов їхньої роботи.
У команді «Старого» кожен знає свою дію: один прибирає маскувальну сітку, інший складає антену, ще хтось готує опори станції до переміщення. Усе треба зробити максимально швидко — радар не може довго залишатися там, де його вже можуть шукати.
«Все робиться дуже швидко й оперативно, бо у нас шалений ритм роботи. Але це й мотивує. Ми не можемо пропустити жодну ціль».
Сам офіцер говорить, що за час служби йому доводилося брати участь і в бойових операціях, подробиці яких поки не можна розкривати.
Радіотехнічні війська при цьому давно не обмежуються лише роботою біля екранів РЛС. За даними Повітряного командування «Схід», особовий склад батальйонів виконує бойові завдання і в складі зведеної стрілецької бригади, а розрахунки з ПЗРК влаштовують засідки на російські крилаті ракети. На рахунку окремих розрахунків перехоплювачів — понад 200 знищених ворожих дронів.
Масштаб основної роботи РТВ також вимірюється вже мільйонами цілей. Станом на грудень 2025 року радіотехнічні війська від початку повномасштабного вторгнення виявили понад 1,7 млн повітряних цілей, із них близько 550 тисяч — засоби повітряного нападу. Понад 1200 цілей розрахунки РТВ на той момент знищили самостійно.
АрміяInform раніше також розповідала про 25-річного Сергія — начальника відділення радіолокаційної розвідки у зенітній ракетній бригаді. Його розрахунок на раді комплексу IRIS-T виявляє, супроводжує та класифікує ракети й дрони, фактично даючи зенітникам ті секунди, від яких залежить перехоплення.
Для «Старого» війна має ще й особистий вимір. Він родом із Луганщини й говорить, що сумує за домом. А поширене російською пропагандою твердження про нібито суцільно «проросійський» регіон називає міфом.
«На Луганщині було дуже багато проукраїнських громадян».
Після війни офіцер хоче речей, які на тлі його нинішньої роботи звучать особливо просто: родини, здорових батьків і мирного неба.
А поки його завдання буквально в тому, щоб це небо бачити першим — і не пропустити в ньому жодної цілі.
