Мета — ускладнити Кремлю доступ до валютних надходжень і фінансування війни. Європейський Союз готує новий етап економічного тиску на Росію,…
За перші вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв російської агресії в Україні вже перевищила показник за весь попередній рік.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, від січня до серпня загинули щонайменше 2222 цивільні особи, ще 13 058 людей були поранені.
Це на 55% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і більш ніж удвічі перевищує показник за перші вісім місяців 2024-го. У 2025 році за цей самий період ММПЛУ зафіксувала 1694 загиблих і 8165 поранених цивільних.
Детальну інформацію оприлюднила Книга катів українського народу.
Серпень став одним із найважчих місяців року
Лише в серпні російські атаки забрали життя щонайменше 372 цивільних, ще 2349 людей дістали поранення. Це другий за кількістю цивільних жертв місяць у 2026 році після липня, коли загинули 448 людей, а 2675 були поранені.
Високі показники цивільних втрат цього року не є наслідком одного окремого удару. Йдеться про стійку тенденцію, яка спостерігається протягом кількох місяців.
Основною причиною загибелі та поранень цивільних у серпні залишалися ракети та безпілотники. На далекобійні засоби ураження припало 47% усіх цивільних жертв місяця — 194 загиблих і 1077 поранених.
Водночас поблизу лінії фронту найбільшу загрозу становили безпілотники малого радіуса дії. Від їхнього застосування загинула 91 людина, ще 727 були поранені. Це становило близько 30% усіх цивільних жертв у серпні.
Ударів зазнають не лише міста біля фронту
Одна з характерних рис російських атак у серпні — значна кількість жертв далеко від лінії бойового зіткнення.
У Києві за місяць загинула 31 цивільна особа, ще 106 були поранені. У Херсоні — 25 загиблих і 334 поранених, у Кривому Розі — 16 загиблих і 147 поранених, у Запоріжжі — 11 загиблих і 131 поранений.
ООН також зафіксувала різке збільшення атак на підприємства роздрібної торгівлі, харчової промисловості та логістики. У серпні великі українські компанії — зокрема Fozzy Group, «Епіцентр», «Нова пошта», Rozetka, Aurora та Varus — зазнали щонайменше 32 атак. У липні таких випадків було 11.
Це означає, що під російськими ударами опиняються не лише військові цілі чи об’єкти поблизу фронту. Наслідки атак безпосередньо зачіпають цивільну інфраструктуру, бізнес, транспорт і місця, де люди перебувають у повсякденному житті.
Серед загиблих — люди, які просто жили своє життя
У серпні цивільні ставали жертвами атак під час звичайних щоденних справ — на залізничному вокзалі, під час покупок, на роботі або в закладах догляду за людьми старшого віку.
Зокрема, після удару по торговельному центру в Кривому Розі 21 серпня, за даними української влади, загинули щонайменше 16 людей, ще 128 були поранені, серед них — діти. Представники ММПЛУ відвідали місце атаки та лікарню, поспілкувалися зі свідками й постраждалими та повідомили, що торговельний центр у момент удару працював і був заповнений цивільними.
Окремо ООН звернула увагу на атаку 28 серпня поблизу Києва. Українська влада повідомила щонайменше про 37 загиблих після удару безпілотника, що спричинив серію вибухів на складі в селі Мила. ММПЛУ продовжує перевіряти інформацію щодо цієї атаки.
Цифри, які продовжують зростати
За даними ООН, уже за вісім місяців 2026 року кількість загиблих і поранених цивільних в Україні перевищила показник за весь 2025 рік. При цьому самі представники ММПЛУ наголошують: фактична кількість жертв може бути вищою, оскільки не всі випадки вдається оперативно перевірити.
Статистика за серпень лише продовжила тенденцію, яка сформувалася протягом року: російські далекобійні удари дедалі частіше призводять до жертв серед цивільного населення далеко від лінії фронту, тоді як на прифронтових територіях значну небезпеку становлять дрони малого радіуса дії.
Для України це означає не просто зростання цифр у щомісячних звітах. За кожною з них — люди, які загинули або зазнали поранень під час роботи, поїздки, покупок чи перебування вдома.
І вже зараз, не чекаючи завершення року, статистика ООН показує: 2026-й став роком значного зростання шкоди, завданої цивільному населенню російською агресією.
