Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Держава-агресор не полишає спроб розширити свій вплив в Африці, роблячи ставку не стільки на економіку, культуру чи політику, скільки на силу та війну.
Про це повідомило Головне управління розвідки МОУ.
Рушієм цієї стратегії залишається «африканський корпус» — структура під управлінням міноборони рф, сформована на основі залишків ПВК «вагнер».
Самі росіяни визнають, що підрозділи «африканського корпусу» виявилися малоефективними у протидії повстанським угрупованням, а їхнє утримання обходиться надто дорого.
Угруповання має низку системних недоліків. Зокрема, воно переважно зосереджене на виконанні інструкторських та охоронних завдань і не готове до ведення асиметричних бойових дій проти численних повстанських груп.
Командування «африканського корпусу» через надмірну бюрократизацію, складну та жорстку вертикаль управління надто повільно ухвалює рішення. Це, зокрема, пов’язано з браком ініціативності командирів «на місцях».
Алабуга й іноземне обладнання: ГУР опублікувало дані про імпортні засоби, які використовують для виробництва «Гєранєй»
Така затримка у прийнятті рішень призводить до втрати спроможності оперативно реагувати на дії повстанців, адже для цього доводиться чекати відмашки з москви.
Це вже призвело до втрати важливих для місцевих тоталітарних ватажків і кремля об’єктів, значних втрат живої сили та техніки місцевих сил, а також контролю над значними територіями — особливо в Малі.
Така ситуація спричинила невдоволення серед підконтрольних кремлю урядів Малі та Буркіна-Фасо, адже утримання російських найманців вони оплачують зі власних бюджетів.
Модель оплати за «послуги» має гібридний характер. Вона поєднує «білі» міжурядові фінансові розрахунки зі схемами, типовими для російських ПВК на кшталт «вагнера». Водночас за свої послуги кремль через міністерство оборони отримує доступ до корисних копалин, фактично викрадених у місцевих народів.
Країна-агресор вже завербувала на війну понад 28 тисяч іноземних найманців
Загалом «африканський корпус» зберігає боєздатність, однак не здатний переломити ситуацію на користь місцевих режимів без залучення кратно більшої кількості техніки та особового складу.
Кремль не жаліє для своїх африканських головорізів техніки — постачаються зразки бронетехніки, які війська на фронті не отримують. Це, зокрема, БМП-3, БТР-82А, ББМ «Тигр» з бойовим модулем «Арбалет», вантажівки УРАЛ з підвищеним бронезахистом та інші «новинки».
Після значних втрат «корпус» активізував набір особового складу. Від початку 2026 року чисельність підрозділів за межами рф зросла більш ніж на 1,5 тисячі осіб. Станом на кінець 2025 року контингент налічував 4 618 головорізів, а станом на липень 2026 року — вже 6 180.
Контингенти «африканського корпусу» також були розгорнуті у семи нових країнах: Того, Мадагаскарі, на Сейшелах, у Гані, Зімбабве, Мозамбіку та Шрі-Ланці.
Нова хвиля мобілізації в рф: росіяни планують додатково набрати ще 600 тисяч військових
