Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Головний сержант 68-ї аеромобільної бригади імені Олекси Довбуша Олександр з позивним «Рембо» отримав відзнаку командувача ДШВ.
Історія бійця була оприлюднена 16 вересня на каналі бригади.
Багато гранат
У жовтні 2023 року під час інтенсивних боїв біля Райгородки на Луганщині ворог кинув три десятки піхотинців на штурм нашої позиції «Кабан».
Олександр разом із водієм та кулеметником висунулися назустріч на бронемашині MaxxPro. Бій був настільки щільним, що кулемет Browning M2 несподівано заклинило, а ворожа піхота почала обступати машину.
«Діяти довелося швидко. Я замінив кулеметника в турелі й почав розкидати навколо ручні гранати. Ми маневрували вздовж бойових порядків противника. Вже пізніше я нарахував, що викинув тоді 42 гранати», — згадує «Рембо».
Ворог зазнав величезних втрат і втратив перевагу.
Бій з-під крапельниці
Тієї ж доби резервна група Олександра вирушила на захист позиції «Хом’як».
На під’їзді їхній MaxxPro підірвався на протитанкових мінах. Бійці десантувалися з боєм. А коли закінчилися набої, головний сержант знову пустив у дію гранати, прикриваючи відхід і знищуючи ворожих штурмовиків.
Сам «Рембо» отримав контузію, але прокапавшись на стабпункті знову вирушив на передову, щоб під покровом ночі евакуювати тіла полеглих.
Під час евакуації противник влучив у їхню машину з ПТРК. Вибиралися звідти наосліп — без зв’язку та приладів нічного бачення. За кілька кілометрів від поля бою екіпаж ледве не злетів у яр.
Дивом загальмувавши перед самим урвищем, вони розвернули пошкоджену техніку, увімкнули дальні фари і під ворожим артобстрілом остаточно вирвалися з пекла.
В інші дні виїзди відбувалися навіть серед білого дня, коли доводилося відстрілюватися з великокаліберного кулемета від ворожих засідок на відстані всього 15 метрів. Загалом за час тих штурмів батальйону Олександра вдалося вивезти 38 поранених воїнів.
Удар кумулятивом
У квітні 2024 року під час бою в районі Семенівки на Авдіївському напрямку наш герой збив два ворожі «Мавіки» зі скидами, але був легко поранений під час мінометного обстрілу. Незважаючи на це, він евакуював тяжкопораненого побратима і… одразу повернувся на позиції.
«Ми тоді лише всімох утримували весь правий фланг села. Шість днів були без їжі та води, під щільним ворожим вогнем, безперервними штурмами груп ворога, нас закидували газами», – розповідає «Рембо».
На шостий день під час тактичного маневру для збереження життів він йшов замикаючим. І отримав три тяжкі поранення поспіль. Спочатку граната з ворожого дрона вибухнула прямо над каскою, потім — мінометний осколковий дощ по ногах і руках.
Але Олександр продовжував рух. Третім став удар FPV-дрона з кумулятивним зарядом просто у спину.
«Я був у шоковому стані, не міг встати, всі руки та ноги були розірвані. Зміг лише зняти бронежилет, з якого аж сипалися іскри плазми від кумулятиву. Він пропалив діру у спині завглибшки 23 сантиметри», — ділиться головний сержант.
Вже за годину його успішно евакуювали. А після лікування та реабілітації «Рембо» повернувся на службу.
За цю вражаючу стійкість, проявлену в надскладних умовах, до чималого списку нагород Олександра додалася ще одна гордість — відзнака командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ «За штурм».
Як повідомляла АрміяInform, 23-річний Давид із Кривого Рогу пішов у дронарі 68-ї бригади за контрактом «18–24».
