Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
На Куп’янському напрямку українські військові дедалі частіше фіксують іноземних найманців у складі штурмових груп противника.
Про це в ефірі Армія TV розповів командир третього механізованого батальйону 33-ї окремої механізованої бригади з позивним «Кіндрат».
За його словами, іноземці, які воюють на боці росії, потрапляють у полон, однак їхня подальша доля може відрізнятися від долі російських військовополонених.
«Наскільки я знаю, полонені іноземці, які воювали на стороні рф, вони не йдуть в обмінний фонд, а вони просто створюють важливий прецедент. І вже дипломати займаються з тим, щоб правильно використати цих військовослужбовців, які полонені», — зазначив військовий.
Він розповів, що нещодавно бійці його батальйону взяли в полон п’ятьох колумбійських найманців, які воювали на боці рф.
«Мої бійці нещодавно взяли в полон п’ятьох колумбійських найманців противника. І наскільки мені відомо, після взяття в полон конкретно цих п’яти осіб стало досить великим прецедентом у них в Колумбії. І було в них якесь журналістське розслідування, яке досить сильно прогриміло», — сказав «Кіндрат».
«Тільки мене помітили й одразу поклали автомати»: як боєць Кузя прийняв в полон 5 колумбійців
За його словами, навіть якщо таких полонених не обмінюватимуть на українських військовослужбовців, їхнє перебування в українському полоні має важливе значення для міжнародної інформаційної роботи.
«Це також досить важливо. Досить важливо для того, щоб доносити цю інформацію в Колумбії та й в інших країнах, як Латинської Америки, можливо, в інших африканських, зокрема, країнах, що не варто йти на Україну на боці загарбників», — наголосив командир.
Він додав, що на Куп’янському напрямку українські військові нерідко фіксували штурмові групи, у яких іноземці становили значну частину особового складу.
«Насправді на Куп’янському напрямку досить часто ми фіксували іноді навіть 50 на 50 іноземців ворога. Половина росіян, половина іноземців», — розповів військовий.
Нещодавно, за його словами, українські військові взяли в полон одну зі штурмових груп противника. Після короткого бою її учасники вирішили здатися.
«Хлопці дістали кулемет, відпрацювали і через 10 хвилин бою вирішили, мабуть, вони зберегти собі життя. І серед цієї штурмової групи противника було половина іноземців. Це як і з країн Африки, так і з Південної Америки», — зазначив «Кіндрат».
«Зловити дуже складно»: у 33-й бригаді розповіли, як вистежують російську техніку
Водночас командир розповів, що з початком вересня російські війська на цьому напрямку суттєво активізувалися та отримали поповнення.
«Вересень почався досить гаряче, противник досить сильно активізувався, отримав поповнення. От, власне, це 47-ма танкова дивізія в складі кількох мотострілецьких полків, танкового полку, які стоять навпроти нас у смузі відповідальності бригади», — сказав він.
За його словами, лише за першу декаду вересня українські військові підтвердили знищення 27 російських військовослужбовців. Водночас ця цифра не враховує втрат, яких завдали артилерія, дальні удари дронів та мінування.
«Це тільки тих, що ми зафіксували нашими засобами без врахування дії артилерії, дальніх ударів дронів, ну і відповідно мінування», — пояснив військовий.
«Кіндрат» також розповів про зміну тактики пересування російських військових. За його словами, противник дедалі частіше використовує відкриту місцевість і менше рухається лісосмугами, оскільки українські військові активно застосовують дистанційне мінування.
Залп став останнім: дронарі «Legion» уразили «Сонцепьок» просто під час стрільби
«Зараз противник переважно висувається полями, вже менше пересувається по лісосмугах, тому що розуміє, що, по-перше, там заміновано дуже сильно, оскільки всі підрозділи бригади дуже сильно мінуємося засобами дистанційного мінування», — зазначив командир.
За його словами, мінування має як практичний, так і психологічний ефект. Українські військові бачать це, зокрема, за перехопленнями та випадками підривів російських військових на замінованих ділянках.
Водночас використання полів також не гарантує російським військовим безпеки. Через високу траву противника складніше виявити, однак українські підрозділи за останні місяці посилили можливості спостереження.
«Досить складно виявити противника. Хоча за останніх там пів року підрозділи бригади досить нормально наростилися по засобах спостереження. І такі випадки так само під час висування: противник знищується навіть у полях, коли його досить складно помітити», — підсумував «Кіндрат».
