Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
Підбиті бронетранспортери, гармати й танки — це техніка, яку найчастіше доводиться вивозити евакуаційній групі з передових позицій.
Навіть після ударів дронів і підривів на мінах їх ще можна повернути до строю, але спочатку необхідно забрати з-під прицілу ворога. Для цього оборонці проводять технічну розвідку та на спеціальних машинах вирушають за сталевими побратимами.
Про те, як під ворожими обстрілами відбувається евакуація пошкодженої техніки на Покровському напрямку, й найскладніші виїзди військові 155-ї окремої механізованої бригади розповіли кореспонденту АрміяInform.
До п’яти евакуацій за день
Перш ніж евакуаційна машина вирушить за підбитою технікою, військові мають провести технічну розвідку. На неї вони їдуть на американському автомобілі HMMWV відомому як «Хамві». Основну ж евакуацію проводять з допомогою КТ-Л на базі «Урала». Ним доводилося витягувати як французькі бронетранспортери VAB, так і самохідні артилерійські установки CAESAR. Якщо ж ідеться про важчу техніку, в роботу може вступати тягач БТС на базі танка Т-54.
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
-
- БТС на базі танка Т-54 / Фото Дар’ї Москалець
-
- Пошкоджена техніка / Фото Дар’ї Москалець
Після евакуації підбиту техніку витягують до визначеної точки, куди безпечно можуть дістатися трали. Там її перевантажують, а далі відвозять для ремонту.
— На початку бувало таке, що спати нереально було. Весь час їздили, весь час витягали. Нас тоді було 11 осіб. Було і по чотири, і по п’ять виїздів за день. Тепер їх значно менше відбувається. Люди вже навчилися, як правильно заїжджати, як правильно виїжджати. Менше підбивають, — каже військовий з позивним «Патрон».
Він родом із Тернопільщини. До війська долучився у 2024 році. Після навчання одразу потрапив до евакуаційної групи 155-ї бригади. Починав свій військовий шлях звичайним солдатом, а нині є командиром евакуаційного відділення.
-
- Військовий з позивним «Патрон» / Фото Дар’ї Москалець
-
- Військовий з позивним «Патрон» / Фото Дар’ї Москалець
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- Військовий з позивним «Патрон» / Фото Дар’ї Москалець
CAESAR витягували двома машинами
Складність кожної евакуації залежить не тільки від стану пошкодженої техніки, а й погоди, рельєфу місцевості, ґрунту та активності російських безпілотників.
Один із таких виїздів «Патрон» пам’ятає особливо добре. Тоді потрібно було евакуювати САУ CAESAR. Була зима, дорога стала слизькою. «Патрон» перебував за кермом «Урала» КТ-Л.
— Був підйом, і ми не могли ніяк виїхати. Почав буксувати. Перекрив всім рух. Відчепили «Цезар», я його відтягнув в бік. Тоді вже FPV почали літати, — згадує військовий.
Під час роботи оборонців прикривала вогнева група. Тоді в небі над захисниками пролітало близько семи дронів.
— Пацани чотири штуки збили тоді. А інші самі полетіли в інший бік. Повключали РЕБи й вони тоді відлетіли, — каже «Патрон».
На допомогу приїхав гусеничний броньований тягач, однак самостійно витягнути техніку він також не зміг. Тоді військові об’єднали зусилля двох машин.
— Хлопці на «мотолизі» везли піхоту. Ми їх пропустили, вони завезли їх, верталися назад і нам допомогли. Він підчепився і я підчепився. І ми разом його витягнули, — розповідає командир евакуаційного відділення.
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
Збив FPV-дрон з дробовика
Російські FPV-дрони стали однією з головних загроз під час евакуаційних місій. «Патрон» пригадує, як під час одного з виїздів вони забирали пошкоджений VAB. На зворотному шляху військовий помітив дрон, який наближався до їхньої машини.
— Коли ми назад виїжджали, на нас летів FPV. Я його збив з дробовика. Нормально повернулися, — розповідає він.
Іншого разу група вирушила по САУ, але завершити завдання не змогла. Ще дорогою військові кілька разів зупинялися й ховалися через активність ворожих дронів.
— Весь час «чуйка» спрацьовувала, весь час по посадках ховалися. FPV летів ззаду «Урала». Я його побачив, увімкнув РЕБи, він відійшов вбік і впав за 5–6 метрів від нас. Пацани їхали окремо у VAB — в нього дрон ззаду у двері вдарив. Машину розкрутило, але, на щастя, всі живі й здорові, — запевняє «Патрон».
Того разу група вирішила повернутися. Військові зрозуміли, що противник уже очікує повторної спроби дістатися до пошкодженої гармати.
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
-
- КТ-Л на базі «Урала» / Фото Дар’ї Москалець
Кожен виїзд — значний ризик
Найнебезпечнішим етапом роботи «Патрон» називає саме евакуацію. Якщо під час технічної розвідки військові швидко оглядають місцевість, оцінюють ситуацію та відразу повертаються назад, то безпосереднє витягування пошкодженої техніки може тривати значно довше.
— На розвідку ми приїхали, кілька секунд подивилися — і поїхали. А коли заїжджаємо на КТ-Л, все може затягнутися. Поки підчепимо техніку, поки почнемо виїжджати. Ще багато залежить від погоди. Якщо випав дощ, КТ-Л починає буксувати, бо він сам важить близько 10 тонн, а ще й VAB — приблизно 15 тонн, — пояснює військовий.
Кожен такий виїзд для евакуаційної групи — це значний ризик. Щоб повернути пошкоджену техніку, оборонцям доводиться їздити під постійною загрозою ворожих дронів, обстрілів та мін. Проте ця робота вкрай необхідна: евакуйована техніка отримує шанс на ремонт і повернення до строю, а противник — не має можливості захопити залишені машини й використати їх у своїх цілях.
Між виїздами військових супроводжують місцеві коти й пес на прізвисько Мутний, який уже став повноцінним супутником евакуаційної групи. Його захисники забрали ще з-під Гришиного і відтоді возять із собою.
-
- Фото Дар’ї Москалець
-
- Фото Дар’ї Москалець
— Собаку забрали й всюди із собою катаємо. Чому кличка Мутний? Бо тапочки у всіх краде, — сміються військові.
