Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Пережив полон на Чорнобильській АЕС на початку повномасштабної війни.
Олександр народився 11 вересня 1991 року у Славутичі Київської області. Навчався в місцевій школі, після чого здобув фах електромонтера у Вищому професійному училищі при Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. З дитинства цікавився міфологією та фентезі. Захоплювався боксом, футболом і риболовлею.
У 2018 році Олександр приєднався до колективу Чорнобильської АЕС. Працював у службі охорони та в цеху з переробки радіоактивних відходів.
«Коли почалася війна — саме був на зміні. В окупації ми пробули місяць. Думки були різні, навіть що нас просто десь розстріляють», — згадував пізніше початок повномасштабної війни в інтерв’ю пресслужбі свого підрозділу «Кратос».
Після визволення з полону на ЧАЕС чоловік повернувся до Славутича. Був учасником спротиву росіянам в останні дні окупації Київської області.
У травні 2022 року Олександр приєднався до лав Збройних Сил України. Воював у Бахмуті, Часовому Яру, на Луганщині та Харківщині. Із 2024 року захищав державний кордон на Сумщині. Був командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. Коли випадала нагода відпочити, любив читати художню літературу — у такий спосіб відволікався від страшної реальності.
«Мало що є гарного у війні», — казав Олександр. Зазначав, що важко переживав розлуку із сім’єю.
Олександр Яцочка загинув 1 липня 2026 року через російський обстріл у місті Буринь на Сумщині.
«Добрий, щирий, завжди усміхнений — саме таким Олександр назавжди залишиться у пам’яті колег, друзів та знайомих. Він сумлінно виконував свою роботу, відповідально ставився до кожної справи та був людиною, на яку завжди можна було покластися. Найбільшою гордістю і любов’ю його життя була восьмирічна донька, для якої він був найкращим у світі татом», — писали в ДСП «Чорнобильська АЕС».
Поховали воїна в рідному Славутичі.
«Рідні, друзі та знайомі пам’ятатимуть Олександра як добру, справедливу, щиру й життєрадісну людину. Він любив життя, цінував свою родину, мріяв про щасливе майбутнє для сім’ї», — йдеться в меморіальному дописі Славутицької міської ради.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: ДСП «Чорнобильська АЕС», скриншоти з відео 22 ОББпС «Кратос»
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
