Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Напередодні 29 серпня — Дня пам’яті захисників України — Національний військово-історичний музей України спільно з ГО «Український центр розвитку музейної справи» за підтримки Українського культурного фонду оголошують про запуск проєкту «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини». Результатом ініціативи стане створення якісного електронного архіву з 500-та унікальних музейних предметів, пов’язаних із подіями Війни за Незалежність (від 2014 року до сьогодення), а також комплексного мультимедійного аудіогіду.
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
Експозиція 3-го поверху Національного військово-історичного музею України присвячена подіям 2014 року та Іловайській трагедії. Співробітники музею брали безпосередню участь в ідентифікації полеглих Героїв та зробили вагомий внесок у те, щоб 29 серпня стало офіційною пам’ятною датою на державному рівні. В експозиції представлені свідчення та особисті речі захисників, а також зафіксовані науковцями інтерв’ю з безпосередніми учасниками тих подій.
Як провідна установа у сфері збереження військової спадщини України, Національний військово-історичний музей акумулює історію українського війська від найдавніших часів — Скіфо-сарматського та Античного періодів — до епохи Козаччини, УНР та Других визвольних змагань (1938–1945). Особливий акцент музей робить на новітній історії Збройних Сил України та сучасній Війні за Незалежність (2014–2026). Музейне зібрання охоплює однострої, спорядження, прапори, нагороди, мапи, документи та особисті речі військовослужбовців. При цьому експонати сучасної війни співробітники закладу продовжують збирати безпосередньо в ході нинішніх подій.
Про проєкт «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини: фото, 3D та аудіогід Національного військово-історичного музею України»
В умовах війни музейні колекції є особливо вразливими до пошкодження чи втрати, тому одне з головних завдань проєкту — створити інтерактивне середовище сучасної воєнної спадщини, яке зберігатиметься незалежно від стану оригіналів. Професійна фіксація із застосуванням 3D-сканування та детальної зйомки дозволяє зберегти зовнішній вигляд, форму, деталі та історичний контекст кожного артефакту. Оцифрування здійснюється із застосуванням міжнародних стандартів preservation imaging (FADGI, Metamorfoze тощо) та роботи з даними (ISO 21127, SKOS, IIIF). Усі створені матеріали про 500 музейних предметів Війни за Незалежність будуть заархівовані та увійдуть до електронного реєстру Музейного фонду України.
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
На основі цих збережених даних створюється мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами. Це не просто стандартна аудіоекскурсія — це 35 відеосюжетів із якісними фотографіями та 3D-моделями артефактів, ознайомитися з якими можна за QR-кодом як безпосередньо в залах музею, так і онлайн із будь-якого куточка світу.
Головна мета проєкту — не замінити оригінальні експонати у вітринах, а розширити музейний простір і зберегти живу пам’ять про сучасну боротьбу України для майбутніх поколінь.
Влад Піоро, керівник проєкту, голова ГО «УЦРМС»: «У сучасному світі цифрові технології та нові формати взаємодії з культурним контентом уже стали невід’ємною частиною життя, і саме цього очікує сучасний відвідувач, особливо в музейному середовищі. Для нас важливо не лише зберігати музейні предмети, а й використовувати сучасні цифрові інструменти, для якісного представлення колекції для української та міжнародної аудиторії. Тому професійна цифрова фіксація музейних предметів сьогодні — це спосіб зберегти інформацію про них та історичний контекст навіть у разі втрати або пошкодження оригіналу. В рамках реалізації проєкту, ми хочемо, щоб ці свідчення Війни за Незалежність України були доступними не лише відвідувачам музею сьогодні, а й дослідникам та суспільству через десятки років».
Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті: «Іловайськ — це важлива віха у Сучасній Україні. Символічно, що оточення наших військ під цим містом російські війська Путіна почали у ніч з 23 на 24 серпня — до Дня Незалежності України. Цим він хотів поставити під сумнів нашу Незалежність, знеславити Збройні Сили України та добробати, примусивши їх скласти зброю. Але вийшло навпаки: Іловайськ дав нам чимало прикладів героїзму, мужності, стійкості, а також — підступності російських обіцянок. Саме у пам’ять загиблих під Іловайськом 29 серпня стало офіційним Днем пам’яті захисників України. Минуло 12 років з того часу, й попри дуже малий термін, залишилось небагато пам’яток, пов’язаних із Іловайськом. І в цьому контексті колекція Національного військово-історичного музею України, в якій зібрані предмети з полів боїв під Іловайськом, речі героїв та загиблих, фото- та відео-, свідчення очевидців і пам’ятні знаки, є унікальним надбанням національного значення».
Юрій Кошель, керівник музею: «Музей — це не просто сукупність речей, а джерело пам’яті для майбутніх поколінь. В умовах війни з таким безпринципним ворогом, ми не можемо бути впевнені, що фізичний предмет буде збережений назавжди. Для Національного військово-історичного музею України оцифровування відповідно до міжнародних стандартів — це важливий крок до сучасної професійної роботи з культурною спадщиною. Особливо символічно, що першими у цифровому форматі будуть представлені експонати, пов’язані з боями під Іловайськом, — матеріальні свідчення подій, пам’ять про які ми маємо зберегти для майбутніх поколінь».
Ярослав Тинченко, військовий історик, заступник директора музею з наукової роботи: «Експонати безпосередньо з місць боїв ми почали збирати 2 вересня 2014 року. Ми мали за честь бути причетнимиреєстру Музейного фонду України в організації та діяльності гуманітарного проєкту ЗСУ „Місія Евакуація-200“, під час якого цивільні пошуковці збирали тіла загиблих українських воїнів на тимчасово окупованих територіях. Це були: Савур-Могила, Іловайськ, Дебальцеве та інші більш або менш відомі населені пункти, які українським військам довелося тимчасово залишити. Разом з тілами Героїв пошуковці вивозили й речі, які знаходили поруч із ними. Вони й лягли в основу експозиції НВІМУ про збройну боротьбу з російською агресією на Сході України у 2014-2105 роках».
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото: Віталія Павленка / АрміяInform
Завершення робіт та фінальне підбиття результатів проєкту очікуються на початку жовтня. Матеріали стануть повністю доступними для ознайомлення безпосередньо в просторі музею та в онлайн-форматі з будь-якої точки світу.
Медіапартнери проєкту: АрміяInform, Армія FM, Армія TV, Фокус, Ділова столиця, Обоз.юа, Speka.media, Вечірній Київ.
Стежити за перебігом робіт та анонсами можна на офіційному сайті музею nvimu.com.ua та його сторінках у соціальних мережах Instagram та Facebook.
Довідкова інформація:
Національний військово-історичний музей України
Графік роботи для відвідувачів:
Вт.-Сб. 10.00-18.00
Нд. 10.00-17.00
