Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Делегація Міністерства оборони України провела переговори щодо посилення спроможностей підрозділів у сфері підводного розмінування.
Зустрічі з відповідними фахівцями та експертами відбулися у Німеччині та Нідерландах за організаційної підтримки Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування (GICHD).
До складу делегації увійшли представники Офісу розвитку протимінної діяльності Міноборони, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та Центру протимінної діяльності. Очолив її начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, керівник секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності України полковник Руслан Берегуля.
Досвід партнерів
Німеччина та Нідерланди мають великий досвід щодо підводного розмінування вибухонебезпечних предметів. Адже досі приблизно 1,6 мільйона тонн бомб та іншої зброї часів Другої світової війни повільно іржавіють у Північному та Балтійському морях. Тож фахівці цих країн наразі активно продовжують розробляти інноваційні технології й обладнання, застосовувати передові методи обстеження і утилізації та зміцнювати співпрацю між національними органами та технічними партнерами.
Актуальність питання
Актуальність питань у сфері підводного розмінування посилюється Указом Президента України від 4 липня 2026 року № 585/2026, який передбачає, зокрема, створення у складі Військово-Морських Сил ЗС України бригади протимінної боротьби.
«Очищення морських акваторій та внутрішніх водних шляхів важливе для безпеки судноплавства, функціонування морського гуманітарного коридору, експортної логістики та економічного відновлення України.
Тому посилення спроможностей у цій сфері та вдосконалення національних стандартів є одним із наших пріоритетів. Це дасть змогу ефективніше протидіяти мінній загрозі, захищати критичну інфраструктуру та створювати безпечні умови для відновлення прибережних регіонів», — наголосив Руслан Берегуля.
Результати переговорів
Під час переговорів українські представники ознайомилися з міжнародними підходами до управління ризиками підводного забруднення вибухонебезпечними предметами та практикою операцій у морському, річковому й озерному середовищах.
Учасники розглянули основні етапи розмінування акваторій — від визначення пріоритетних ділянок та обстеження до очищення, оцінки ризиків і контролю якості. Також обговорили сучасні методи виявлення та ідентифікації вибухонебезпечних предметів, застосування міжнародних стандартів і формування доказової бази для безпечної передачі очищених акваторій у користування.
За результатами переговорів українська сторона встановила робочі контакти з міжнародними організаціями, навчальними центрами та профільними експертами й визначила перспективні напрями співпраці.
«Отримані напрацювання будуть використані для підготовки українських фахівців, вдосконалення нормативної бази та практичних підходів до підводного розмінування», — підсумував полковник Руслан Берегуля.
Посилення спроможностей з підводного розмінування є частиною системної роботи Міноборони. Ще у 2025 році були визначені ключові напрями цього виду діяльності: стандартизація, методологія операцій, сертифікація засобів, підготовка водолазів-саперів та врахування екологічних вимог.
Довідково. За даними Міністерства оборони України та ООН, потенційно замінованими залишаються близько 14 тисяч квадратних кілометрів водних об’єктів України. Небезпека поширюється на всі морські акваторії та внутрішні води країни.
