Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Нововолинський міський суд Волинської області визнав місцевого жителя винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Чоловік, який має статус учасника бойових дій, систематично повідомляв у Viber-групі про місця роботи, транспорт та напрямки руху військових ТЦК та СП.
Згідно з матеріалами вироку, чоловік був учасником тематичної Viber-групи, яка налічувала понад 10 тисяч підписників. Адміністратором спільноти він не був, однак разом з іншими користувачами збирав і поширював актуальну інформацію про проведення мобілізаційних заходів на Волині. У матеріалах справи зазначено, що чоловік усвідомлював призначення такої інформації та діяв, аби допомогти мешканцям області уникати виконання військового обов’язку.
21 серпня 2024 року чоловік повідомив учасникам групи про місце перебування військових у Нововолинську та вказав їхню кількість. 26 серпня він опублікував ще два повідомлення, в яких додатково описував транспорт, яким пересували групи оповіщення. 27 серпня він повідомив про роботу військових біля магазину «Сім-23» у Нововолинську, конкретизувавши і кількість військовослужбовців, і транспортний засіб. 17 вересня за один день у групі з’явилися ще три його повідомлення. Загалом у вироку описано 11 таких повідомлень, опублікованих менш ніж за місяць. Відомості відповідали фактичному місцю перебування військовослужбовців у момент публікації.
«Колядники» стежили за військовими ТЦК та СП: на Волині засуджено учасницю Viber-групи
Особливого змісту цій справі додає біографія самого засудженого. Суд врахував, що чоловік має статус учасника бойових дій. Тобто він не з чужих розповідей знав, що означає служба і наскільки критичним для війська є людський ресурс. Саме тому історію складно виправдати звичайним нерозумінням наслідків. Досвід війни не завадив засудженому передавати тисячам людей актуальні дані, за допомогою яких можна було уникати виконання конституційного обовʼязку. Від подібних дій зʼявляється цілком конкретний наслідок для оборони держави: системне перешкоджання виконанню службових обовʼязків військовим ТЦК та СП ускладнює мобілізацію і поповнення війська людьми. А виснаження українських підрозділів і дефіцит особового складу — одна з очевидних переваг, яку намагається отримати російський агресор.
У матеріалах справи також зазначено, що своїми діями чоловік досяг поставленої мети — створив для осіб призовного віку можливість уникати мобілізації, і в такий спосіб перешкоджав законній діяльності ЗСУ й інших військових формувань. Після викриття чоловік повністю та беззастережно визнав свою провину. 1 листопада 2024 року він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості.
Суд врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність попередніх судимостей, позитивну характеристику, наявність трьох малолітніх дітей, а також статус учасника бойових дій. Чоловіка визнали винним за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Йому призначили п’ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням та встановили іспитовий строк тривалістю один рік і шість місяців. У цей період засуджений повинен повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації.
Раніше АрміяInform повідомляла, що українські суди виносять вироки нападникам на військовослужбовців ЗСУ з ТЦК та СП, паліям військових автомобілів, адміністраторам телеграм-каналів, які вели пропаганду проти ТЦК, і тим, хто наївно зливав у ТГ-канали місця перебування військових ТЦК.
