Мета — ускладнити Кремлю доступ до валютних надходжень і фінансування війни. Європейський Союз готує новий етап економічного тиску на Росію,…
Успіх Слобожанської наступальної операції восени 2022 року критично залежав від надійного зв’язку, що дозволяв передавати інформацію в режимі реального часу.
На значенні безперебійного надходження повідомлень з поля бою до командирів та наказів у зворотному напрямку наголошує зв’язківець Юрій на позивний «Фантом». У той час він саме був серед тих, хто забезпечував роботу одного з командних пунктів.
— Найбільше запам’яталося, коли надійшла інформація, що треба йти далі, бо нехороші люди відходять з позицій, — пригадує він.
Про участь в АТО, початок широкомасштабного вторгнення, Слобожанський наступ і значення зв’язку у війську Юрій «Фантом» із 40-ї окремої артилерійської бригади розповів АрміяInform.
До Збройних Сил пішов за порадою товариша
До Збройних Сил 41-річний Юрій з Первомайська на Миколаївщині доєднався ще на початку відбиття російської збройної агресії у 2015 році. До служби працював у цивільній сфері, а рішення долучитися до війська виникло після спілкування зі знайомими, які вже служили.
— Був контролером, кондуктором, ревізором. Працював у Києві. Що спонукало піти добровольцем? Навіть не знаю. Спілкувався зі своїми хлопцями, які пішли. Так мені порадили.
У мене знайомий був у 131-му батальйоні, який після поранення пішов працювати у військкомат. Якось ми з ним сиділи, спілкувалися, і він запропонував піти служити, — розповідає він.
У перші роки служби підрозділ Юрія виконував завдання в Луганській області.
— Іноді обстановка була напружена, іноді така… спокійна. Виконували завдання, які нам ставило командування. Багато де були. І Попасна, і Станиця Луганська, і Щастя, Лисичанськ, Трьохізбенка. Багато поїздили, скрізь потроху були. Усе залежало від того, що ми робили й де ми це робили.
Ми постійно переміщалися, підрозділ на одному місці не сидів. Штаб був в одному місці, а групи постійно переміщалися — у Луганській області дуже багато де побували, — пригадує військовий.
З розвідника став зв’язківцем
Службу за часів проведення Операції об’єднаних сил порівняно з широкомасштабним вторгненням Юрій згадує майже з ностальгією.
— Була заморозка по лінії фронту, тобто бойові дії вже майже не велися. Воно трохи затихло. Уже не було такого, як у 2014–2015 роках і навіть на початку 2016 року.
Десь із кінця 2016-го — початку 2017 року воно трохи вщухало, стабілізувалося. Уже просто стояли по межі, наче по кордону, війська. Інколи десь траплялися зіткнення, хтось трохи стріляв, але це було дуже нечасто, — розповідає «Фантом».
У 2018 році Юрій, який до того був командиром розвідувального відділення, став зв’язківцем. Перейти на нову посаду військовий вирішив після народження третьої дитини.
Відтак «Фантом» перевівся зі 131-го розвідувального батальйону до 40-ї артилерійської бригади, пов’язаної з його рідним Первомайськом.
— Жінка була вагітна, народила третю дитину. Сказала: «Досить, треба щоб удома частіше був». Так я і перевівся до 40-ї артилерійської бригади, бо це наша бригада з Первомайська.
Була вільна посада зв’язківця, бо я прийшов тоді у частину за відношенням і казали, що вільних місць немає, є лише у зв’язку. Покликали начальника зв’язку, мене відправили до нього на співбесіду, він мене проекзаменував — «поганяв» по станціях.
Я все знав, бо ми постійно працювали з усім цим. У 131-му батальйоні в нас були всі засоби зв’язку і фактично кожен умів ними користуватися. Тож перевірку я пройшов легко, — розповідає військовий.
Радіозв’язок та Інтернет доповнюють один одного
Учитися, втім, також довелося чимало, адже зв’язок постійно вдосконалювався і з’являлися різні новинки. Головною зміною у військовому зв’язку за роки служби Юрій називає поширення зв’язку через Інтернет.
— Більше з’явилося Інтернет-зв’язку, а радіо стало резервним засобом зв’язку з командним пунктом. Якщо ж на позиціях, то там працюють між собою за принципом «точка — точка».
В основному це фактично п’ятдесят на п’ятдесят: через Інтернет і через радіо. Тобто вони взаємодоповнюються.
Засоби для Інтернет-зв’язку також змінювалися. Спочатку був Tooway, потім прийшов Starlink. Tooway був дуже слабкий, бо витягував лише телефонію і ще щось плюс-мінус. Якби тоді, як зараз, усі активно користувалися стрімами й усім іншим, він би не витягнув, — пояснює зв’язківець.
Зараз робота Юрія полягає у розгортанні та забезпеченні зв’язком командного пункту артилерійської бригади.
— Я перебуваю на командному пункті, розгортаю його і повністю забезпечую зв’язком. Тобто Інтернет, радіо, телефонія — повністю весь зв’язок, який у нас є і який ми використовуємо. Супутниковий, радіозв’язок і все інше. Забезпечую всіма засобами, які є, — наголошує військовий.
Завдання «Фантома» — гарантувати передачу даних за будь-яких умов і миттєво перейти за потреби на резервні засоби та канали зв’язку.
Потреба у резервних каналах особливо помітна під час перебоїв у роботі Starlink. У таких випадках інформацію між позиціями, пілотами, артилеристами та командними пунктами передають радіозв’язком.
Гармати 155-го калібру показали себе дуже ефективно
Початок широкомасштабного вторгнення Юрій зустрів у військовому ешелоні. Підрозділ саме переміщувався з пункту постійної дислокації до Харківської області.
— Ми їхали ешелоном до Харківської області, переміщалися з ППД у район Харкова. О 4:35 ранку мене розбудив начальник ешелону — це якраз був начальник зв’язку.
Він сказав видавати зброю, бо почалася війна. Потяг зупинили, нам видали зброю. Над нами тоді ще ескадрилья пролетіла.
До четвертої чи п’ятої вечора ми вже були в Харкові, розвантажували ешелон із артилерійським БК, бо наші розрахунки вже працювали, — пригадує «Фантом».
Після прибуття підрозділ Юрія діяв у Харківській області — спочатку боронив обласний центр на підступах до міста, потім воював в Ізюмському районі Харківщини та Слов’янському районі Донеччини.
Поряд із вдосконаленням зв’язку військовий згадує перехід до артилерійських систем 155-го калібру, які забезпечили надзвичайно високу ефективність вогневого ураження противника.
— 155-й калібр з’явився вже навесні 2022 року. До нас прийшли американські «Три сімки» (гаубиця М777 — ред.), які спочатку показали себе дуже ефективно.
Потім трохи позношувалися стволи, бо нам, я так розумію, дали їх не новими, і вони вже не так гарно стріляли. Але спочатку показували себе дуже ефективно, — розповідає військовий.
Слобожанський наступ запам’ятався найбільше
Одні із найяскравіших бойових епізодів, які запам’яталися Юрію, пов’язані зі Слобожанською наступальною операцією осені 2022 року. Тоді він забезпечував зв’язок на одному із командних пунктів.
— Я був на командному пункті і бачив, як усе розроблялося, планувалося. Всім керував командир 92-ї бригади полковник Павло Федосенко.
Найбільше запам’яталося, коли надійшла інформація, що треба йти далі, бо нехороші люди відходять з позицій.
Зранку приїхали представники СБУ й сказали, що їхніми даними треба просуватися, займати позиції й укріплюватися, бо росіяни спішно відступають, — розповідає «Фантом».
Окупанти поспішно відступали з території Харківської області, тож завданням Сил оборони було скористатися ситуацією і вибити ворога якомога далі.
— Мені здалося, що на таке ніхто не розраховував. Розрахунок був на звільнення кількох населених пунктів, але ситуація склалася так, що можна було нею скористатися і визволити набагато більше, — пригадує Юрій.
Ретранслятори встановлювали під обстрілами: у Харкові бійці 40-ї артбригади забезпечили зв’язок попри вогонь ворожих снайперів
Значною мірою успіх стрімкого наступу забезпечив надійний безперебійний зв’язок, за який відповідав зокрема і Юрій «Фантом». Цим військовий пишається як фахівець, який якісно виконав свою роботу.
— Коли зв’язок працює, про зв’язківців не згадують. Це ознака, що ми з усім впорались добре, — жартує військовий.
