На цьому в коментарі АрміяInform наголосила військовослужбовиця Юлія, яка сама нещодавно уклала такий контракт у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ….
Нововоронцовський районний суд Херсонської області 20 липня ухвалив обвинувальний вирок за ст. 438 КК України співробітнику окупаційної поліції.
Він знущався з цивільних в одному із сіл на Лівобережній частині області.
Детальне досьє на окупанта оприлюднила Книга катів українського народу.
Що відомо про злочинця
Плюхін Володимир Михайлович (24 січня 1984 р. н.) — уродженець села Іванівка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.
У минулому обіймав посаду помічника начальника міського відділу — оперативного чергового чергової частини штабу Енергодарського міського відділу та мав звання капітана міліції, але 6 березня 2014 року звільнився з органів внутрішніх справ України за власним бажанням.
Після початку повномасштабної війни обійняв посаду “начальника карного розшуку” окупаційного органу “ОВМД рф “Горностаєвський”” на тимчасово окупованій території в селищі Горностаївка Каховського району Херсонської області.
9 жовтня 2023 року засуджений Орджонікідзевським (Вознесенівським) районним судом міста Запоріжжя за колабораційну діяльність (ч. 7 ст. 111-1 КК України) до позбавлення волі строком на 12 років із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах влади на аналогічний термін.
Обставини злочину
Злочин, за який засудили Плюхіна, стався 2 червня 2023 року в Горностаївці.
Близько дванадцятої години дня засуджений разом із вісьмома озброєними російськими військовими прибув до будинку потерпілого й, помітивши господаря, без пояснень напав на нього: притиснув до стовпа у дворі, схопив за шию, вдарив коліном у живіт та почав бити кулаками по тулубу й обличчю.
Під час екзекуції Плюхін називав потерпілого “укропом” — його звинуватили у співпраці із Силами оборони України.
Поки Плюхін бив господаря, інші військові проводили обшук у помешканні та перевіряли телефон і ноутбук його дружини. Після обшуку обох затримали й доставили до “комендатури” (захопленого приміщення поліції). Дорогою та під час допиту окупанти чинили сильний психологічний тиск на подружжя, погрожуючи їм долею іншого місцевого мешканця, якого російські військові перед цим замордували до смерті.
У відділку чоловіка та дружину розвели по різних кімнатах, де засуджений допитував потерпілого протягом кількох годин, підключивши його телефон до комп’ютера для перевірки.
Близько 15:15 потерпілих вивели на подвір’я та відпустили без надання будь-яких документів щодо їхнього затримання.
Перед звільненням Плюхін попередив потерпілого: якщо йому зателефонують із СБУ і він розповість про ці події, то його “закриють” остаточно, додавши, що це побиття було лише розминкою.
Вирок
Суд визнав дії Плюхіна катуванням та жорстоким поводженням із цивільним населенням, що є грубим порушенням законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України), й засудив його до десяти років позбавлення волі.
Однак, враховуючи, що Плюхін уже мав попередній вирок за колабораційну діяльність, суд застосував процедуру часткового складання покарань. У результаті остаточний вирок становить 13 років позбавлення волі.
Судовий розгляд здійснювався за спеціальною процедурою in absentia, тому строк відбування покарання почнуть обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого. До набрання вироком законної сили він перебуватиме під заочним арештом.
Кримінальне провадження щодо Плюхіна внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025230000001070 від 15 липня 2025 року.
