Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
До повномасштабного вторгнення боєць із позивним «Пуля» працював юристом на державній службі. У лютому 2022 року він добровільно вступив до ЗСУ.
Про його історію розповіли в 33-й окремій механізованій бригаді.
Від боїв на десяти метрах до перших полонених
Службу «Пуля» розпочав у роті охорони, але згодом добровільно перевівся до бойової бригади. Уже в травні 2022 року він опинився на передовій поблизу Комишувахи на Донеччині.
«На цей вихід нас ішло шестеро, і ми були добре злагоджені. Ворожа артилерія працювала по нас майже безперервно, щодня літали гелікоптери, били гранатомети. Фактично це було пекло», — згадує військовий.
Під час одного зі штурмів він разом із побратимом вступив у стрілецький бій із росіянами на відстані менш ніж десять метрів. Тоді українським військовим вдалося захопити в полон двох окупантів.
Після повернення з передової «Пуля» почав навчати новобранців стрілецького батальйону, передаючи їм бойовий досвід і навички виживання.
Як дрони замінили піхоту там, де це можливо
Під час служби на Дніпрі поблизу Нікополя військовий зрозумів, що сучасна війна стрімко змінюється, а технології дедалі частіше дозволяють уберегти життя людей.
Саме тоді він почав формувати підрозділ безпілотних систем.
Спочатку це були кілька екіпажів з Mavic для аеророзвідки. Згодом з’явилися оператори FPV-дронів, екіпажі зі скидами та дистанційним мінуванням.
На Донеччині важкі бомбери «Вампір» вже не лише уражали бронетехніку, а й доставляли боєкомплект, воду та інше забезпечення туди, куди автомобілі більше не могли дістатися.
На Харківському напрямку підрозділ почав використовувати дрони зі Starlink, які військові між собою називають «старлінкольотами». Це дозволило працювати на значно більших відстанях, доставляти вантажі безпосередньо на передову та виконувати бойові завдання незалежно від рельєфу місцевості.
«Доля подарувала мені багато других днів народження. Тому я знав: потрібно використовувати технології, які дозволяють виконувати завдання з меншим ризиком для піхотинця», — пояснює військовий.
«Потрібні і бажання, і здібності»
Сьогодні підрозділ «Пулі» продовжує працювати на Харківському напрямку. Сам він переконаний: успіх на війні залежить не лише від техніки.
«Хтось дуже хоче, але не виходить. У когось добре виходить, але немає бажання. Потрібні і бажання, і здібності. Саме так ми переможемо: повернемо свої території, а росія втратить можливість вести такі війни», — говорить захисник.
