У військовій частині наголошують, що важливим є не лише формальне повернення військовослужбовців до лав Збройних Сил, а реальне відновлення в системі, яке дозволить бійцям приступити до виконання завдань…
Сучасний піхотинець має володіти десятками навичок — від такмеду до інженерної справи, а найбільшою проблемою на передовій залишається нестача людей.
Про це розповів заступник командира 4-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади Роман «Мавр».
За його словами, за майже 30 років служби він бачив, як змінювалася армія, але сучасну піхоту вже неможливо порівнювати з тією, що була в 90-х роках.
«Нині піхотинці — це „спецназ на мінімалках“. Вони займаються домедичною допомогою, зв’язком, мінно-вибуховою справою, інженерним обладнанням та тактикою. І при цьому ще мають воювати. Це надлюди», — каже військовий.
Роман наголошує, що реальна робота піхоти значно складніша за будь-які фільми чи популярні історії про війну. Спочатку потрібно дістатися до позиції, потім виконати бойове завдання під ударами артилерії та дронів, а після цього ще й повернутися назад.
«Піхота працює не 24/7, а 25/8. І всі, хто тут є, живуть у такому ритмі», — зазначив він.
За словами офіцера, по передньому краю постійно працюють артилерія, міномети, FPV-дрони та скиди, а можливостей для повноцінного відпочинку часто немає через нестачу людей.
За словами Романа, проблема не лише в навантаженні. Найважче — усвідомлювати, що бійці на передньому краї часто місяцями працюють майже без повноцінної заміни.
«Так, я можу поїхати на відпочинок. А хлопець, який сидить на самому „нулі“, — не може. Тож мені просто соромно дозволити собі відпочивати, поки вони там працюють. І у нас всі такі. Ми їх не лишимо. Дуже складно. Відпочити хочеться, а замінити нема ким», — каже офіцер.
Він також наголосив, що війську потрібні не лише піхотинці. Підрозділи шукають інженерів, водіїв, зварювальників, IT-фахівців та представників багатьох інших цивільних професій.
Попри всі труднощі, каже офіцер, головним залишається турбота про побратимів на передовій.
«Ми лупимо ворогів уже на підході всіма можливими силами та засобами, аби вони тільки не дійшли до наших хлопців. Ми як маленький організм, і намагаємося берегти одне одного», — підсумував Роман.
