Він входить до Об’єднаного командно-штабного коледжу Академії оборони Великої Британії. За результатами навчання він отримав Thales Prize як найкращий міжнародний…
Сумський районний суд Сумської області 28 березня 2025 року виніс вирок мешканцю Сум, визнавши його винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Чоловік понад рік систематично публікував у Telegram-групі з 32 000 підписників інформацію про розташування блокпостів ТЦК та СП на виїздах із міст Сумської області.
Канал з «погодою» — і 335 000 повідомлень про ТЦК
Назва Telegram-групи говорила сама за себе: спочатку — «Вручают повестки Сумы», але згодом була перейменована на «Сумы и Область погода». Жодної погоди там, звичайно, не було. Чати всередині групи називались відверто: «ПОГОДА по ГОРОДУ. Где и когда» та «Сумская ОБЛАСТЬ. Где и когда». Саме у цих розділах учасники в режимі реального часу ділились інформацією про блокпости ТЦК.
На момент встановлення факту злочину група налічувала 32 304 учасників і містила близько 335 000 повідомлень і мала всі ознаки масштабної інформаційної мережі, яка охоплювала всю Сумську область і працювала проти мобілізації роками.
Обвинувачений — фахівець з оренди однієї з комерційних компаній, мешканець Сум із вищою освітою — приєднався до групи у 2023 році і став одним із її активних дописувачів.
Зупинявся на блокпосту — і одразу писав у Telegram
Особливість цієї справи — у методі збору інформації. Обвинувачений не сидів вдома і не переказував чужі повідомлення. Він особисто проїжджав через блокпости, і в момент проїзду або одразу після — публікував повідомлення про присутність там військових ТЦК та СП.
Суд зафіксував щонайменше 8 епізодів такої діяльності на різних трасах Сумської області. Географія злочину охоплює фактично весь регіон. Він їздив по регіону — і кожен блокпост перетворював на оперативне повідомлення для тисяч підписників. Маршрут злочину — це фактично карта Сумської області.
Проти кого була спрямована ця діяльність
Він «пас» людей, які вже повоювали. Більшість військовослужбовців ТЦК та СП — ветерани передової. Люди з пораненнями. З контузіями. Люди, які мали б право на відпочинок, але замість цього продовжили служити своїй країні в тилу.
Кожного разу, коли він натискав «надіслати» — він бив саме по них. Не абстрактно. По конкретних людях. З іменами. З пораненнями. З обов’язком, який вони виконували.
Мотив і вирок
Суд встановив, що обвинувачений діяв «з хибних мотивів начебто рятування в такий спосіб їхні життя і здоров’я, протиставляючи власні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки і оборони».
Простіше кажучи — він вирішив, що розумніший за державу. Що краще знає, кому треба воювати, а кому ні. Що його особиста думка про «рятування людей» важливіша за конституційний обов’язок громадян захищати свою країну. Суд із цією логікою не погодився — і назвав її тим, чим вона є: злочинним умислом. Благі наміри не є пом’якшувальною обставиною, коли їхній прямий результат — підрив обороноздатності держави під час війни. Закон не судить переконання. Він судить наслідки.
Наслідки у цій справі — зафіксовані і доведені. Сумський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості і виніс вирок за ч. 1 ст. 114-1 КК України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. П’ять років позбавлення волі.
Випробувальний строк — три роки, найдовший серед усіх аналогічних справ, про які раніше повідомляла АрміяInform.
Регулярна явка до органу пробації. Заборона змінювати місце проживання чи роботи без повідомлення. І телефон Motorola з двома сім-картками — той самий, з якого він роками надсилав свої «рятівні» повідомлення, — конфісковано в дохід держави.
Тенденція
Сумська справа — черговий вирок у серії судових рішень щодо осіб, які перешкоджали мобілізації через месенджери. Раніше АрміяInform повідомляла про аналогічні вироки в Тернополі, Коломиї та Ічні. Масштаб сумської групи — 32 000 підписників і 335 000 повідомлень — робить цю справу, можливо, найбільшою з усіх, що стали відомі публічно.
Але активність у чаті не забезпечила анонімності. Маршрути через блокпости були зафіксовані, повідомлення — ідентифіковані, автор — встановлений.
Ті, хто перешкоджає мобілізації, — працюють на ворога. Незалежно від того, чи вважають вони себе рятівниками або просто «активними учасниками чату». Закон не цікавиться самооцінкою. Він фіксує дії — і виносить вирок.
