На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…
Головне слідче управління Національної поліції 25 травня 2026 року повідомило про підозру за ст. 438 Кримінального кодексу України московському судді.
Він ухвалив незаконний вирок українському військовополоненому.
Детальне досьє на цього «судішку» оприлюднила Книга катів українського народу.
Хто підозрюваний
Бакін Віталій Володимирович (12 березня 1981 року народження) — уродженець міста Каунас (Литовська Республіка), громадянин російської федерації.
Із 2009 року працює суддею в москві. На момент скоєння злочину обіймав посаду судді 2-го Західного окружного військового суду рф.
Обставини злочину
У березні 2025 року до 2-го Західного окружного військового суду надійшов сфабрикований обвинувальний акт проти українського військовополоненого — гранатометника, який брав участь у наступальній операції на території Курської області.
Відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, яку росія зобов’язана виконувати як правонаступниця СРСР, військовий автоматично набув статусу військовополоненого та мав перебувати під захистом міжнародного гуманітарного права.
Попри це, слідчий Головного військового слідчого управління слідчого комітету рф відкрив кримінальне провадження проти українського військового за статтею про тероризм.
17 червня 2025 року Бакін оголосив вирок, визнавши військовополоненого винним та призначивши йому 15 років позбавлення волі.
30 січня 2026 року Апеляційний військовий суд рф залишив цей вирок у силі.
Підозра
Дії Бакіна кваліфікують за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України як порушення законів та звичаїв війни.
Слідство вважає, що суддя порушив норми міжнародного гуманітарного права, оскільки Женевська конвенція про поводження з військовополоненими забороняє засуджувати військовополонених за дії, які не є злочином за міжнародним правом. Римський статут Міжнародного кримінального суду також визначає умисне позбавлення військовополоненого права на справедливий суд як воєнний злочин.
