У російських зведеннях село регулярно «дотискають», «зачищають» і навіть оголошують «повністю звільненим», однак лінія фронту тут майже не змінюється. Про ситуацію на напрямку розповів…
На Новопавлівському напрямку українські розвідувальні БПЛА типу крило створили для ворога зону, в якій майже неможливо залишитися непоміченим.
Кожен крок тут може стати для окупанта останнім, адже вся ця територія завдяки дронам перетворилася на суцільну кілзону.
АрміяInform провела день на позиції екіпажу розвідувального крила «Домаха» 42 окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя.
«Крило може залетіти туди, де ворог найчастіше щось ховає»
«Летимо ми якось, нікого не чіпаємо. Бачимо, як транспорт заїжджає в ангар. Вже підозріло. Там можна щось сховати. Ми подали цю інформацію черговому і він відправив туди FPV. Вони коли туди залетіли, то побачили там артилерійську установку МСТА. І туди полетіло все, що могло», — згадує один з недавніх моментів своєї роботи старший екіпажу на позивний «Раміро».
Він є пілотом-штурманом БПЛА «Домаха». Його борт вже у повітрі, тож поки він пролітає наші позиції, аби залетіти в тил російських військ, є час трохи поспілкуватися.
«Крило, на відміну від „мавіка“, може залетіти туди, де ворог найчастіше щось ховає. Вони там намагаються накопичуватися, аби потім просуватися. Літаємо до 50 кілометрів. Іноді й далі. Виявляємо позиції, техніку, особовий склад. Передаємо це, а хлопці далі вже відпрацьовують. Дуже корисно там літати», — говорить «Раміро».
Коли борт опиняється вже над контрольованою ворогом територією бачимо одразу декілька доріг, усіяних згорівшою російською технікою. Багато в чому це результат роботи розвідувальних крил, говорить «Раміро»:
«Ми коли зайшли на цей напрямок, то ворог тут поводився дуже активно. Було багато різних переміщень. І ми знаходили дуже багато цілей. По ним працювали активно наші засоби. Здебільшого, FPV-дрони. Тож зараз техніку бачимо не часто. Вони майже її не використовують».
«Танк їде ще за 40 кілометрів від ЛБЗ, а ми його вже бачимо»
Крила-розвідники дають українським підрозділам найцінніше — інформацію і час на реагування. А ще це значно розширює кілзону.
«Буває таке, що танчик їде за кілометрів 40. А ми його вже бачимо. Був випадок, коли ми помітили танк, який рухався в бік наших позицій. Дуже швидко той танчик „забаранили“ ударним крилом. Полетіло ще одне крило добивати. А в той час повз танк проїжджала машина з особовим складом. Ну бонусом „забаранили“ ще й їх. А ми все це корегували. І це далеко не єдиний такий випадок», — згадує «Раміро».
Тим часом борт повертається на базу. І одразу починається підготовка до нового вильоту. Хлопці працюють і вдень, і вночі коли це дозволяє погода.
«Коли виходимо запускати чи забирати борт — завжди беремо із собою детектор дронів»
Готують «пташку» до вильоту гуртом. Оператор на позивний «Вест» в небі керує камерою, а на землі перевіряє технічний стан борта, заряд акумуляторів, зв’язок із антеною. Також бере участь безпосередньо в запуску «Домахи» в повітря. Безпека під час всіх цих дій на першому місці.
«Коли виходимо запускати чи забирати борт — завжди беремо із собою детектор дронів. Також дивимося, що там в небі, на спеціальному програмному забезпеченні. Кілька разів вже було таке, що над нашою позицією щось літало. Тому краще все перевіряти», — говорить «Вест».
-
- Підготовка до нового вильоту
-
- Підготовка до нового вильоту
-
- Підготовка до нового вильоту
«Домаху» беруть спеціальним хватом та несуть до точки зльоту. Це робить «Нокс». Він в екіпажі виконує роль дешифрувальника. Борт чіпляється до «резинки», натягується і вже за кілька секунд він у повітрі.
«Достатньо кілька секунд, аби „відбитися“ та точно визначити місцезнаходження цілі»
«Нокс» повертається за своє «робоче місце».
«Я та людина, яка сидить за комп’ютером та спостерігає за камерою в онлайн режимі. Фіксую все, що знаходить борт — пересування, техніку, особовий склад. Все це подається в систему ситуаційної обізнаності „Дельта“. Там всю інформацію бачать екіпажі ударників. І відпрацьовують всі ці цілі», — розповідає «Нокс».
Від його роботи багато в чому залежить швидкість, з якою командування отримуватиме розвідувальну інформацію та реагуватиме на неї. Тому дуже важливо вміти гарно та швидко орієнтуватися на місцевості.
«Мені достатньо кілька секунд, аби „відбитися“ та точно визначити місцезнаходження цілі. А далі вже по ситуації. Це залежить від того, що знайшли та хто готовий працювати. Звісно, якщо знаходимо танчик чи бронетехніку, то одразу вишиковується черга бажаючих по ньому відпрацювати», — говорить «Нокс».
Після кількох польотів хлопці мають невеликий час на відпочинок. Адже погода дозволяє, тож літатимуть вони ще ввечері та вночі.
За словами пілотів, окупанти панічно бояться наших крил-розвідників. Це стає зрозуміло із радіоперехоплень.
«Тільки вони розуміють, що ми в небі, то передають лаконічно та з тривогою: «Обережно, літає розвідка», — усміхається «Раміро».
фото автора
