Зрештою, поновитися на службу вдалося всього за чотири дні завдяки спрощеному алгоритму в Армія+. Про це військовослужбовець 23-го штурмового полку «Р.У.Г» 2 корпусу «Хартія»…
У столиці представили словацьке видання української брошури про рашизм — із фокусом на протидію пропаганді в Європі.
Про це йшлося під час публічної дискусії «Рашизм: розпізнати, протидіяти, перемогти», яка відбулася у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Словацький досвід: як збирали кошти й навіщо це роблять
Подію організували спільно з Hoaxy a podvody — словацькою ініціативою, що викриває фейки та кремлівські наративи.
Її засновник Давид Пуховський розповів, що кошти на видання збирали через краудфандинг — і результат перевершив очікування.
Небайдужі словаки задонатили вдвічі більше, ніж планувалося.
Перший наклад планують поширити по всій країні — через культурні центри та громадські організації, зокрема в регіонах, де вплив російських наративів традиційно сильний.
«Ми не очікуємо, що цей проєкт переконає тих, хто фанатично вірить у російську пропаганду. Ці книги — для тих, хто розуміє, що відбувається. Вони дають аргументи для дискусій із тими, хто її ніколи не відкриє», — зазначив Пуховський.
Що таке «рашизм» і чому його пояснюють світу
Брошуру створили українські фахівці разом з Інститутом національної пам’яті та Центром стратегічних комунікацій.
До словацького видання її вже переклали англійською, німецькою, французькою, іспанською та італійською мовами.
Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей нагадав, що термін «рашизм» з’явився в публічному просторі ще після 2014 року, а у 2023-му отримав офіційне визнання на державному рівні.
Відео: АрміяFM
«Рашизм — це повторення найгірших практик нацизму та сталінізму. Його виникнення стало можливим, зокрема, через те, що росія не переосмислила власне минуле. Ми зібрали ці практики та підходи в одному виданні, щоб світ бачив справжнє обличчя цієї ідеології», — наголосив він.
За його словами, саме тому важливо доносити це поняття за межі України — через переклади та міжнародні проєкти.
Спільний досвід і спільна загроза
У дискусії також взяли участь генеральний директор музею Юрій Савчук та науковець Роман Кабачій.
Учасники наголосили, що Словаччина має власний досвід життя під впливом москви — від комуністичного перевороту 1948 року до подій 1968 року.
Сам Давид Пуховський підсумував це так:
«Ми дуже добре розуміємо: якщо впаде Україна — впадемо і ми».
І додав: саме тому боротьба з російською пропагандою — це вже не лише українська справа, а питання безпеки всієї Європи.
