Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Український досвід залучення жінок до гуманітарного розмінування представили під час 29-ї Міжнародної зустрічі директорів національних органів протимінної діяльності і радників ООН (NDM-UN29) у Женеві.
На заході обговорили локалізацію гендерного підходу в гуманітарному розмінуванні та практичні кроки України щодо розширення ролі жінок у цій сфері. Йшлося про напрацювання, які вже сьогодні посилюють операційну спроможність системи протимінної діяльності в умовах повномасштабної війни.
Від Міністерства оборони України виступила начальник відділу розвитку технологій та стандартів у сфері протимінної діяльності управління протимінної діяльності Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Ольга Дробот.
Вона наголосила на тому, що в Україні гендерна інтеграція у сфері протимінної діяльності вже давно вийшла за межі формальної політики та стала практичним інструментом підвищення ефективності. Відтак жінки і чоловіки мають рівні можливості щодо проходження служби, підготовки та виконання завдань, а у протимінній діяльності ключовими залишаються професійність, компетентність і готовність працювати у складних умовах.
Окрему увагу було приділено тому, що жінки вже залучені до всіх етапів у сфері ПМД — від нетехнічного обстеження до аналітики, контролю якості та використання сучасних технологій. Такий підхід значно підвищує точність даних, покращення планування та ефективність використання наявних ресурсів.
«Сьогодні в операторів протимінної діяльності та міжнародних організацій в Україні жінки вже становлять близько 30% персоналу. Значна частина з них працює із сучасними технологіями — БПЛА, роботизованими комплексами, цифровими системами та геоінформаційними інструментами», — зазначила полковник Ольга Дробот.
Також представниця Міноборони підкреслила, що результати опитувань у секторі протимінної діяльності свідчать: основні виклики пов’язані не з доступом жінок до професії, а насамперед з умовами праці — зокрема, адаптацією, екіпіруванням, побутовими умовами у полі та необхідністю поєднання професійної діяльності зі сімейними обставинами. Це свідчить про те, що система вже перейшла від етапу забезпечення доступу до етапу вдосконалення організації служби та роботи.
Ще вона акцентувала увагу на тому, що інтеграція жінок у сферу гуманітарного розмінування є не лише питанням рівності, а й практичною відповіддю на демографічні, безпекові та кадрові виклики, з якими сектор стикається в умовах повномасштабної війни.
Під час заходу також наголошувалося, що подальший розвиток цього напряму потребує системної міжнародної підтримки — інвестицій у технології, інфраструктуру, навчання, розвиток лідерства та розширення професійних можливостей у секторі протимінної діяльності.
