Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
Усім відомі наслідки «рускава міра» після деокупації населених пунктів.
Чергові виродки, які вдерлися до чужої домівки, проживали там та мародерили, знову не сховалися від ока Феміди та отримали вирок за свої злочинні дії.
Детальну інформацію та подробиці про окупантів оприлюднила Книга катів українського народу.
Херсонський міський суд виніс обвинувальний вирок двом військовослужбовцям 10-ї окремої бригади спеціального призначення зс рф, які під час окупації Білозерки самовільно зайняли приватний будинок і вивезли майно господаря.
Що відомо про засуджених
Сергій Петрович Вайда (28.08.1980 р.н.) — громадянин росії, уродженець села Плещениці Логойського району Мінської області Білорусі. Військовослужбовець 10-ї окремої бригади спеціального призначення зс рф. Серед свідків відомий під позивним «Крот». До злочинів в Україні не судимий. З вересня 2024 року перебуває в міжнародному розшуку.
Сергій Михайлович Суслов (31.01.1967 р.н.) — громадянин росії, уродженець села Троїцький Таліцького району Свердловської області. Військовослужбовець 10-ї окремої бригади спеціального призначення зс рф. До злочинів в Україні не судимий. З вересня 2024 року перебуває в міжнародному розшуку.
Обставини злочину
Селище Білозерка Херсонського району перебувало під окупацією з 1 березня по 11 листопада 2022 року. У квітні 2022 року на його території дислокувався підрозділ 10-ї бригади спецназу зс рф.
Господар великого приватного домоволодіння площею 500 квадратних метрів виїхав до доньки у Вінницьку область ще 22 лютого 2022 року. Приглядати за майном залишив найманих працівників, які жили в господарській будівлі на тій самій території.
Наприкінці квітня 2022 року ввечері Вайда та Суслов разом із трьома невстановленими військовослужбовцями рф без дозволу власника проникли на територію домоволодіння, зайняли будинок і впродовж кількох місяців користувалися побутовими речами та продуктами господаря.
На початку червня 2022 року обидва засуджені та їхні спільники перейшли до активного пограбування. Працівники господарства спостерігали, як ті пакували майно в сумки та мішки, виносили з будинку і завантажували на БТР, який стояв біля воріт, після чого кудись відвозили й поверталися по нові речі.
Із житлового будинку вивезли три телевізори LG, два холодильники та морозильну камеру Gorenje, дві плити, алкоголь. З господарського приміщення — мотоблок, генератори, скутер Honda Dio, сівалку, колеса від трактора, три бензокоси, п’ять шліфмашин (болгарок) різних марок (Makita, DeWalt, Bosch, Sturm, Powermat), два перфоратори, відбійний молоток, газонокосарку та інший інструмент.
Після деокупації Білозерки господар повернувся до будинку у грудні 2022 року.
Поліція зафіксувала сліди тривалого перебування окупантів, зокрема залишений камуфляжний одяг, безлад у кімнатах.
Кілька свідків незалежно один від одного впізнали обох засуджених на фотознімках, зокрема Вайду — за позивним «Крот» та характерними рисами обличчя. Знайдене в мережі фото, на якому п’ятеро озброєних військових у формі позують у кімнаті будинку, потерпілий та четверо свідків впізнали за меблями та розташуванням речей — це кімната його дому, а серед зображених — Вайда та Суслов.
Вирок
19 листопада 2025 року Херсонський міський суд заочно визнав Вайду та Суслова винними у порушенні законів і звичаїв війни — пограбуванні цивільної особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України), — та призначив кожному 12 років позбавлення волі. Суд також зобов’язав їх солідарно відшкодувати потерпілому 228 100 гривень збитків і сплатити на користь держави судові витрати — по 13 856 гривень з кожного.
Захисник Суслова оскаржив вирок, наполягаючи на недостатності доказів та сумніваючись у допустимості протоколів впізнання. 18 березня 2026 року Херсонський апеляційний суд відхилив скаргу повністю.
Суд зазначив, що чотири свідки незалежно впізнали Суслова і дали послідовні показання, які узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи. Аргументи щодо фотознімків також не знайшли підтримки — апеляційний суд вказав, що закон не вимагає зазначати в протоколі походження фотографій і що пред’явлені знімки не мали разючих відмінностей між собою.
Вирок набрав законної сили. Строк покарання відраховуватиметься з моменту фактичного затримання.
