Технологічний розвиток людства нерозривно пов’язаний із розвитком оборонно-промислового комплексу. Саме останній швидко абсорбує технологічні ноу-хау і, що найважливіше, масштабує їх…
Лейтенант Каріна Барчак — командир однієї з груп артилерійських катерів річкової флотилії. У її підпорядкуванні екіпажі чотирьох катерів.
Про неї розповіли на сторінці Військово-Морських Сил ЗС України.
Дівчина родом з Рівненщини. Військову освіту розпочала у ліцеї в Луцьку, а згодом — в Інституті ВМС за спеціальністю «Корабельна зброя та засоби навігації». Вона стала першою у своїй родині, хто обрав військовий шлях, і вже надихнула молодшого брата слідувати за нею.
«Я завжди хотіла пов’язати життя з морем», — сказала Каріна.
Вона не лише реалізувала цю мрію, а й зруйнувала стереотипи про службу жінок на флоті. Її посада — це не лише про управління технікою, а й про лідерство.
Як зазначає Каріна, найскладнішим був період адаптації: потрібно було швидко здобути практичні навички, довіру підлеглих і взяти повну відповідальність за людей і техніку. Додатковим викликом стало те, що не всі одразу були готові сприймати жінку як командира.
Втім, завдяки наполегливості та професіоналізму їй вдалося завоювати авторитет в колективі. Вона підкреслює, що у війську важливі не стать, а знання і відповідальність.
«Дівчата, які так, як і я, мріють про майбутнє на флоті, не повинні боятися, адже насправді нема нічого складного, коли ти йдеш до своєї мети. Крім того, не важливо, чоловік ти чи жінка — ми офіцери, які захищають свою рідну землю», — запевнила Каріна.
Її підрозділ бере участь у бойових чергуваннях і, зокрема, у знищенні ворожих дронів. Вона зазначає, що служба — це безперервна робота, яка триває 24/7, а сучасна війна вимагає постійного навчання та адаптації до нових технологій противника.
Крім того, річкова флотилія є відносно новим формуванням, тому багато процесів доводиться освоювати вже безпосередньо під час служби.
«У планах на майбутнє Каріни продовжувати свою кар’єру у Військово-Морських Силах ЗС України. А ще вона згадує жартівливі розмови з подругами під час навчання про те, хто з них стане першою жінкою-головнокомандувачем — і нині це вже звучить не як жарт, а як цілком реальна перспектива для такої наполегливої і цілеспрямованої дівчини», — зазначили у ВМС ЗСУ.
Командирка екіпажу БПЛА «Гілка»: «Я хочу в Нову Каховку. І я знаю, як туди потрапити»
