Проте реальність значно масштабніша. Сьогодні цей навчальний заклад є інтелектуальним центром оборони, що готує фахівців, без яких неможлива сучасна війна. Офіцери бойового…
Солдат 103-ї бригади ТрО імені митрополита Андрея Шептицького Любомир Мікало з побратимами у травні-червні 2025 року 41 добу утримував позицію.
Про цей епізод захисник, якому 5 грудня 2025 року було присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка», розповів в інтерв’ю АрміяInform.
«У травні були прикомандировані до єгерської бригади ДШВ. На тому напрямку ворог наступав на Сумщину десь від березня. Отримали завдання виїхати в населений пункт Олексіївка і зайняти там оборону. Це була південна околиця Олексіївки.
Село було не під нашим і не під ворожим контролем, але ворог намагався просунутися все далі й далі. На точці, куди ми мали заступити, нібито був підвал. Але коли ми приїхали на місце, той підвал уже був розбитий і горів.
Також навкруги були розбиті хати, все горіло, оскільки ворог завдавав вогневого ураження, і наші хлопці теж. Тож ми висадилися просто в «зельонку». Згодом прилетів наш дрон і знайшов нам укриття. Також підвал, але закинутий. Біля нього не було жодної хати.
І хлопці провели нас до того підвалу, і в ньому вже безпосередньо ми перебували 41 добу. Кожного дня стримували ворога, не давали йому ні туди ні сюди пройти. Намагалися працювати так, щоб не виявити свою позицію, не чергами, а одиничними пострілами, закидами гранат», — розповів Любомир Мікало.
За його словами, знищувати ворогів доводилося ледь не щодня.
«Офіційні цифри ураження ворога — це близько 25–30 осіб, а неофіційно більше, бо не кожного разу нам вдавалося їх підтвердити. Ми ліквідовували ворога, якого бачили, який був безпосередньо біля нашого підвалу. А були такі випадки, що зустрічалися з ним лице в лице, на відстані руки.
Коли ми були на позиції, то дрон майже завжди висів над нами. Якщо не наш, то суміжників. Тобто за нами завжди дивилися з дрона.
І коли ми настрілювали десь зо пʼять окупантів, то просили хлопців, щоб вони оглянули територію навколо, щоб було безпечно вийти на поверхню і повідтягувати ворожих „двохсотих“ подалі від нашої позиції, щоб не демаскувати її.
А якщо ми ворога не бачили, але чули метрів за 50–100, то замовляли по рації FPV-дрон чи скид з «Баби Яги», яка прилітала, шукала його і, знайшовши, знищувала.
Так, з нашою допомогою також знищували ворога. Коли ми за посилками виходили, тобто за харчами і водою, то, вийшовши трошки далі з підвалу, бачили ворожі тіла, які були ліквідовані з дронів», — розповів Любомир Мікало.
«Приємніше, коли вмирає гарно екіпірований „ванька“ з Ростова»: на Покровському напрямку в бій пішли «мажори»
Як повідомляла АрміяInform, оператори батальйону безпілотних систем «Чорний Стриж» 103-ї бригади ТрО імені митрополита Андрея Шептицького розбомбили ворожу штурмову групу.
