Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Бойовий медик Олексій із позивним «Рекрут», що проходить службу в підрозділі «Фенікс» ДПСУ, розповів про роботу на передовій, досвід окупації та бойову роботу.
Історію бійця на своєму YouTube-каналі оприлюднив підрозділ «Фенікс».
Від екстреної медицини — до фронту
До повномасштабного вторгнення Олексій працював у системі екстреної медичної допомоги в Києві та навчався на фізичного терапевта. Рішення стати до лав війська, за його словами, визріло після того, як він опинився в окупації на Київщині.
Він став свідком руху російських колон у бік столиці, пережив обшуки та приниження з боку окупантів. Після виходу з окупованої території повернувся до Києва і розпочав службу у війську.
Робота на межі можливого
Нині «Рекрут» виконує обов’язки фельдшера. У його наплічнику — повний набір для стабілізації важких поранених.
За його словами, сучасна війна суттєво прискорила розвиток медицини. Українські медики щодня працюють із бойовою травмою, з якою в цивільному житті стикаються вкрай рідко. Йдеться про складні евакуації, протишокові заходи, анестезію, інтубацію та реанімаційні втручання.
Прикордонник наголошує на важливості злагодженої команди: без чіткої взаємодії евакуація або операція можуть завершитися втратою пораненого ще до прибуття на стабілізаційний пункт.
12 годин із турнікетом: як вдалося врятувати руку
Один із найскладніших випадків у практиці медика — 18-річний військовослужбовець, який перебував із турнікетом на плечі протягом 12 годин. Попри високі ризики розвитку турнікетного синдрому та втрати кінцівки, після оперативного втручання і перевірки життєздатності м’язів лікарям вдалося зберегти руку.
Згодом боєць пройшов кілька операцій і реабілітацію. За словами медика, функціональність кінцівки вдалося відновити приблизно на 90%. Після відновлення військовий повернувся до служби та нині працює інструктором у Києві.
Реабілітація — ключ до повернення
«Рекрут» підкреслює, що для воюючої країни реабілітація — не менш важлива, ніж сама операція. Йдеться як про фізичне відновлення після ампутацій чи складних травм, так і про психологічну підтримку.
За його словами, багато поранених стикаються з глибокими психологічними кризами, і без професійної допомоги ризикують втратити мотивацію до життя. Саме тому система фізичної та психологічної реабілітації є критично важливою для держави.
Втома відчутна, але є мотивація
Медик зізнається: за роки війни він суттєво змінився як людина, а моральна втома — відчутна. Водночас головною мотивацією залишається спільна мета — вільна та незалежна Україна, мир і повернення до кордонів 1991 року.
Повну історію військового медика Олексія «Рекрута» та більше деталей про його службу можна переглянути в оригінальному відео на YouTube-каналі підрозділу «Фенікс».
«Вони не відкривали вогонь по нам, бо думали, що ми свої» — артилерист «Ваха»
