Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На Покровському напрямку він був стрільцем-санітаром, на Херсонському — інженером, у цивільному житті — відеомонтажером.
Історію бійця розповіли на сторінці 153-ї окремої механізованої бригади.
Свою роботу він найбільше полюбляє в моменти, коли виконує її без «провтиків», коли щось зробить і все відразу працює, відчуття — супер.
Налаштування апаратури та прошивка дронів — свою роботу хлопець опановував з нуля.
За його словами, в армії дають час освоїти професію. Йому знадобилося близько місяця.
У війську він з 2024 року. Позивний «Січень» обрав собі сам. «Просто це слово подобається, і ще в мене в цьому місяці днюха», — каже боєць.
«Січень» пригадав свій перший бій з ворогом. «Тоді троє росіян наближалися до нашої позиції, ми з хлопцями їх зустріли. Було дуже страшно, але в тому бою ми виграли», — каже він.
Чи продовжуватиме службу після закінчення війни, «Січень» ще не вирішив. «У мене є певні професійні плани: хочу зробити власну відеогру про протистояння добра та зла, щось про відьом», — підсумував боєць.
Як повідомлялаАрміяInform, майор медичної служби Віталій Змійов під час першої ротації на Херсонському напрямку виконував по 20–30 операцій за ніч.
