Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У 2022 році Євген став «Учителем року» у Сіверськодонецьку, а вже за кілька місяців змінив підручник на військову форму й став до строю у лавах Держприкордонслужби.
Його історію опублікували на сайті ДПСУ.
24 лютого 2022 року місто Євгена одразу опинилось у напівоточенні. Родину вдалось посадити на евакуаційний потяг.
«Відправляєш сім’ю і не знаєш, коли обіймеш знову. Але розумієш: спочатку треба зробити свою роботу», — пригадав він.
Чоловік із позивним «Чіча» мав контракт у резерві ТрО, тому після евакуації сім’ї одразу пішов до територіального центру комплектування. Там і дізнався, що служитиме прикордонником.
З квітня 2022 року боєць служив у складі Херсонського прикордонного загону. Про прикордонну службу раніше знав небагато — лише з історії та розповідей знайомих, які воювали ще з 2014 року. На позиціях виникали суперечки, і, звісно, про історію теж. Учительська звичка пояснювати нікуди не поділася.
«У школі ти можеш переконати учнів. Тут у кожного за плечима власний досвід. Іноді сперечались до хрипоти, а потім разом йшли на завдання — і всі питання закінчувались. Виживання — це удача плюс досвід. Одягнув бронежилет — додав собі шанс. Перевірив позицію, підготувався — ще плюс», — розповів боєць.
Він впевнений, якщо щодня додаєш собі ці відсотки, маєш більше шансів повернутися живим.
Чотири роки у складі Сил Оборони змінили погляди прикордонника на все. Навіть на науку, яку викладав усе життя. Колишній учитель зізнався, що у підручниках історії завжди бракувало головного — людей. Підручники вчать запам’ятовувати дати й операції, але за ними стоять чиїсь долі. Кожен клаптик землі оплачений чиїмось життям.
Колись Євген викладав історію за підручниками. Тепер переконаний: справжня історія — це не дати, а вибір людини. Його вибір — бути там, де найважче, щоб зберегти нашу мову та землю.
У ДПСУ зазначили, що для Євгена перемога — це вистояти. Вистояти, щоб завтра його колишні учні могли жити у своїй країні й бути вільними.
Як повідомляла АрміяInform, бійці Білгород-Дністровського прикордонного загону 54 доби тримали оборону на Гуляйпільському напрямку, та навіть у повному оточенні спромоглися виконати бойове завдання, завдавши противнику суттєвих втрат.
