У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Морок ще влітку 2022 року пішов добровольцем. Пройшов Бахмут ще в часи масових стрілецьких боїв. Під час лікування дізнався що його подали у СЗЧ, а вже повернувшись у військо зайнявся нішею НРК.
Історію бійця оприлюднив 2-й корпус «Хартія».
«Позивний мій — «Морок». На цивілці працював тату-майстром у студії з такою назвою. Сам із Синельниківського району Дніпропетровщини, студія була у Дніпрі, працював додатково У друзів у Києві.
Я був у стрілецькій роті на посаді гранатометника, але зі стрілецькою зброєю. Були в обороні околиць Бахмута. Хоч людей тоді вистачало, але теж було проблематично заїхати на позиції й вийти через обстріли.
Перебували там приблизно місяць, копали льожки, окопи, тримали оборону й потихеньку воювали. Тоді було легше, бо не було БПЛА. Може, один-два «мавіки» на великій ділянці фронту.
Найстрашніше, що відбувалося там, — стрілецькі бої. А друге — обстріл арти, міномета, танка. Але понад усе, напевно, усе ж стрілецькі бої: бо це те, до чого не можеш бути готовий через багато факторів, на які не впливаєш.
Тобто якщо від обстрілу можеш сховатися в якійсь льожці, окопі або бліндажі, то стрілецький бій — це безпосередній контакт із противником. У нас це було між Соледаром і Бахмутом — у полях, посадках» — згадує «Морок» про бої в 2022 році.
«Я зазнав травми. І поки лікувався командир вирішив поставити мене в СЗЧ. Це був 2023 рік. Поки був у СЗЧ, мене запросили до «Хартії» в підрозділ «Ясні очі», у мене там друг служить. Я погодився й перевівся, коли ухвалили закон про добровільне повернення на службу із СЗЧ. Пішов на поновлення 17 лютого, потім потрапив на БЗВП. І вже на початку літа доєднався безпосередньо до підрозділу», — розповідає «Морок» про повернення на службу.
«Невдовзі мене і якусь кількість людей від нас перевели в роту протитанкістів. А вже тут поставили в підрозділ «мавікістів». Ми працювали на розвідці й зі скидами.
Чому дрони? Хотілося трішки відійти від піхоти й мінімізувати вплив небезпеки, бо, як не крути, з часом психологічний тиск накопичується й уже важко виконувати завдання. Особливо якщо був на гарячих напрямках.
Зараз мене поставили пілотом НРК, і це для мене більш ніж чудово. Наземні дрони дуже важливі, потрібно робити багато доставлень, на них великі черги, тому ми зараз намагаємося зробити на базі роти власний НРК, щоб плече доставлення було менше й ми були незалежними.
Не скажу, що мотивація зменшилася, але хочеться, щоб це якомога швидше закінчилося, повернутися до цивільного життя й розвивати себе як митця» — підсумовує «Морок».
Як повідомляла АрміяInform, Міноборони пояснило, як військовослужбовцю повернутись із СЗЧ.
