Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
23 січня 2026 року в районі Костянтинівки двоє військовослужбовців 5 батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони, Ігор Максимчук на позивний «Хміль» та Володимир Александров на позивний «Позитив», потрапили в засідку противника та потрапили в полон.
Історію оприлюднили на сторінці 112-ї ОБр ТрО ЗСУ.
Ігор Максимчук, молодший сержант і командир міномета, йшов першим і першим вступив у бій. На жаль, він отримав кульове поранення в груди, а Володимир Александров був поранений у ногу і втратив можливість самостійно пересуватись.
Окупанти затягнули обох поранених у будинок. Згодом, дізнавшись про наявність поруч української позиції, вони перетягнули «Позитива» до неї та змусили вийти на зв’язок з командуванням по рації і наказали повідомити, що він важко поранений внаслідок удару FPV-шки та не може рухатись.
Після цього зв’язок з «Позитивом» зник на дві доби.
У ці дні командування батальйону планувало операцію з евакуації і продовжувало скидати посилки та медикаменти, вважаючи, що обидва бійці залишаються пораненими на позиції.
24 січня до району вийшла піхотна група з двох осіб для перевірки. Біля укриття вони почули російську мову і позивні противника. Усвідомлюючи чисельну перевагу ворога, бійці не вступали в контакт і відійшли. Після цього силами батальйону по позиції було завдано вогневого ураження FPV-дронами.
Увечері того ж дня «Позитив» вийшов на зв’язок. Він повідомив, що після удару двоє окупантів утекли, ще двоє залишилися пораненими, один із них не міг пересуватись.
У цей момент «Позитиву» вдалося переконати двох російських військових здатися в полон і разом готуватися до виходу на евакуацію.
«Протягом кількох днів тривала підготовка операції. Ми скидали посилки, медикаменти, готували їх, готували наземні роботизовані комплекси та евакуаційну групу, планували маршрут», — розповідає командир мінометної батареї 5-го батальйону, з позивним «Лемур».
У ніч на 29 січня запасний наземний роботизований комплекс «Тарган 3к» вийшов на проміжну точку.
Вранці стартував основний НРК «Рись Pro» разом з евакуаційною групою з чотирьох військовослужбовців. НРК мав ноші, теплий одяг, їжу та ліки на випадок ускладнень. Супровід тривав до моменту, коли через активність FPV-дронів у повітрі подальший рух став неможливим.
Коли НРК прибув на позицію, «Позитив» і двоє полонених почали вихід. Один з окупантів, який міг рухатись, допомагав пораненому бійцю та іншому полоненому. Під час відходу противник виявив евакуаційну групу. По НРК та квадрату почали працювати дрони та артилерія.
Внаслідок прямого влучання в НРК один з полонених росіян загинув. «Позитив» і другий полонений встигли вискочити і сховатися в будівлі поруч. Згодом артилерійський удар зруйнував будинок, і обох засипало в підвалі.Евакуаційна група, по якій також працював противник, розосередилась по різних будинках. Лише наступного дня вдалося зібратися всім разом.
30 січня операцію призупинили через погодні умови, що сприяли для ворожих дронів.
31 січня, скориставшись туманом, двоє піхотинців вирушили до «Позитива», щоб розкопати їх. Із застосуванням запасного НРК «Тарган 3к» бійцям вдалося дістатися до поранених, завантажити їх і вивезти у відносно безпечну зону, де їх забрав медевак.
Володимиру Александрову на псевдо «Позитив» провели операцію. У нього роздроблена тазова кістка та пошкоджений суглоб, утім стан стабільний. Командування бригади готує подання до державної нагороди.
Полонений росіянин — нагодований і переданий далі для допиту.
Уся операція стала можливою завдяки злагодженій роботі великої команди 5 батальйону 112-ї окремої бригади Сил ТрО із понад 30 людей: операторів БПЛА, НРК на псевдо «Крава», «Бен», «Термінатор», медиків, техніків, розвідників 3-го батальйону 112 ОБр ТрО, евакуаційної групи на позивні «Міньйон», «Барбер», «Джоні», «Азимут», та тих, хто взяв на себе відповідальність за планування місії: командиру мінометного взводу з позивним «Фара» та командиру мінометної батареї 5 батальйону з позивним «Лемур».
«На жаль, доля Ігоря Максимчука на псевдо „Хміль“, наразі залишається невідомою. Він пройшов шлях від піхотинця до командира міномета, виконував завдання з гідністю та честю і був нагороджений орденом „За мужність“ III ступеня. Віримо, що нам вдасться повернути його додому», — зазначили в бригаді.
Як повідомляла АрміяInform, воїн 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Нацгвардії з позивним «Механік» бере участь у бойових діях від початку повномасштабного вторгнення попри наявні підстави залишитися вдома.
