Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Артем Латюк народився 25 червня 2000 року в с. Цвіклівці на Хмельниччині.
У 2019 році під час строкової служби вирішив стати професійним військовим і вступив на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет бойового застосування військ за спеціальністю «Управління діями танкових підрозділів».
Коли почалось широкомасштабне вторгнення росіян, у складі зведеної танкової роти в якості навідника-оператора танку Т-64БВ прийняв перший бій під Києвом, у селі Лук’янівка на кордоні з Чернігівською областю.
Як пригадував після бою Артем, «було страшно, особливо коли бачиш, як на тебе дивиться гармата російського танка, але ми знали, що позаду наші люди, позаду Київ».
У тому бою він знищив російський танк і БМП, пошкодив ще один танк. Три російські танки Т-72БЗ, БМП-2 та МТЛБ наші танкісти захопили як трофеї.
За той бій Артем Латюк був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (Указом Президента України від 30.03.2022 р. № 190).
У 2023 році закінчив навчання, отримав звання «лейтенант» і став командиром танкового взводу у 118-й механізованій бригаді.
Потім були важкі бої на Запорізькому напрямку.
26 липня 2023 року під час виконання поставленого завдання на Запорізькому напрямку неподалік села Роботине Токмацького району Запорізької області Артем загинув.
Указом Президента України № 826/2023 від 20.12.2023 лейтенант ЛАТЮК Артем Володимирович — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
