Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
Це формує спадкоємність та власну військову традицію.
3 серпня 2025 року Президент України присвоїв 38 об’єднаному навчальному центру Повітряних Сил Збройних Сил України почесне найменування «Васильківський».
Місто Васильків (початково — Василів) на Київщині було засноване 988 року з волі великого князя київського Володимира Святославича з оборонною метою. Це була фортеця для захисту Києва від набігів степових кочівників. Її оточили земляними валами і ровами, тож на кілька сотень років Васильків став надійним форпостом на одному з ключових шляхів з Європи до Києва.
Саме тут 13–15 жовтня 1604 року зупинялося українсько-польське військо, яке 20 червня 1605 року захопило Москву.
За часів козацької держави Васильків був великим і міцним форпостом. Його утворювали троє міст з фортецями й укріпленнями, одне всередині іншого на вершині неприступної гори. А вже в часи російської імперії, 1825 року, військові частини, що тут базувалися, взяли участь у повстанні декабристів, які хотіли повалити імператора і скасувати кріпацтво.
Під час визвольних змагань початку ХХ століття місто кілька разів визволяла від більшовицького контролю Українська армія. Зокрема, саме тут 28 лютого 1918 року відбувся переможний для українського війська Васильківський бій, провідну роль у якому відіграв Кіш Васильківського Вільного козацтва на чолі з кошовим отаманом Іваном Горемикою-Крупчинським.
У Васильківському вільному козацтві були запроваджені класичні козацькі традиції: старшин призначали наказом кошового отамана, запроваджувався козацький суд честі, до коша приймали тільки знайомих і чесних козаків. Вільні козаки не визнавали влади військових комітетів. Звертання «товариш» прирівнювалося до лайки, адже ним активно послуговувалися тільки більшовики і соціалісти. Своєю метою Вільне козацтво Василькова визначило «боротьбу проти большевиків і самого большевизму, а здобувши перемогу над ворогом, — встановити лад і спокій у рідному краю».
У перших числах березня 1918 року курінь Вільного козацтва Васильківщини взяв участь у звільненні Києва від більшовиків. Згодом місто Васильків контролювали повстанці отамана Зеленого та Марка «Кармелюка» Шляхового, Кінний полк Чорних Запорожців та інші українські підрозділи.
У період з 2015-го по 2020 рік особовий склад 38 об’єднаного навчального центру Харківського національного університету Повітряних Сил частково брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
26 лютого 2022 року військовослужбовці 38 об’єднаного навчального центру ПС ЗСУ у складі зведених підрозділів відбили напад диверсійно-розвідувальних груп противника на об’єкти Навчального центру та 40 бригади тактичної авіації в місті Василькові. В подальшому особовий склад 38 ОНЦ ПС ЗСУ успішно діяв проти підрозділів збройних сил російської федерації та диверсійних груп під постійними обстрілами та у складних умовах. Рішучі і сміливі дії підрозділу в лютому-квітні 2022 року завадили планам противника щодо захоплення міста Василькова та створення плацдарму для подальшого наступу на Київ.
