Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
Бійці 225-го штурмового полку цілих 90 днів тримали позиції, а потім успішно повернулися в тил.
Про бійців розповіли на стрімі Армія TV.
«Коли заходили на позиції, то думали, що буде, як попередня ротація: місяць часу, зайдемо і вийдемо. В принципі, цим питанням ніхто не задавався, скільки ми там будемо…
На моєму досвіді, захід і вихід, це є найстрашніше.
Наша задача була, ми знаходилися в своїх «льожках» на позиціях 2-3 суток, потім нам давали завдання, треба прогулятися.
Ми розуміли самі для себе, що ми йдемо, потрібно виконати роботу, зачистити», — розповів боєць Олег.
Із собою бійці брали пів тисячі набоїв і три гранати, а також їжу на кілька днів. Потім постачання харчів відбувалося за допомогою дронів.
«Їжу нам скидали різну: каші, колбасу, сало, хліб. Плюс те, що ми замовляли: газові балони, пальник, грілки на руки та на ноги, комусь штани, комусь термобілизну. В цьому проблем немає. Якщо окупаюся глибоко, то я не сказав би, що там холодно. Тим більше спальник є, зимовий одяг», — розповів Олег.
Також дронами бійцями доставляли і воду.
«Два літри води мені вистачало більше ніж на добу. Зараз зима, то не так та й пити хочеться. Змочив горло — і жити можна. А от влітку, то це дуже мало», — сказав Олег.
За його словами, під час перебування на позиціях дуже допомагала думка про рідних.
«Знаю, що мене чекає дочка. То це мені дуже допомагає. Коли ти комусь потрібен, то і жити хочеться», — сказав Олег.
Як повідомляла АрміяInform, пілоти штурмового батальйону «Чорний лебідь» 225-го штурмового полку так залякали окупантів скидами, що примусили до самодемобілізації.
