Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Напередодні свята Різдва українська поетеса, композитор, співачка, а зараз військовослужбовиця 39-ї окремої бригади берегової оборони Христина Панасюк, розповіла, як музика допомагає відновлюватись військовим.
Відповідне відео опублікували в Телерадіостудії «Бриз».
У відео військовослужбовиця розповіла про те, хто та що надихає її на поетичну та музичну творчість, про війну та про свій вибір захищати Український народ у лавах морської піхоти України.
«Вперше з армією, з військом я познайомилася ще з часів АТО у 2014 році. Це було волонтерство, поїздки, збори коштів, благодійні концерти, де ми збирали допомогу на фронт. Ти розуміла, що тебе захистять, тебе оберігають. І потрібно робити все можливо, щоб допомогти людям, які стоять на захисті країни, на захисті маленьких дітей, жінок», — розповіла Христина Панасюк.
За її словами, вже від початку повномасштабного вторгнення рф, окрім волонтерства, вона почала думати, що може бути корисною безпосередньо у Збройних Силах України.
Наразі співачці рідко вдається співати, оскільки треба виконувати інші задачі по службі.
«Нещодавно ми їздили працювати до хлопців. Їх тільки вивели з позицій. Стоять двоє хлопців, вони погрузили броню, зброю, руки трусяться, чорні, виснажені, бородаті, втомлені. І ми йому кажемо: „Друже, давай ми тебе повеземо покупатися, щось поїсти смачненько, поспати“. А він: „Ні, я хочу концерт послухати“.
І для мене це було щось таке нереальне. Людина виснажена, людина втомлена, вона не спала, і він сидить і слухає концерт. Навіть для однієї людини я готова була би співати цілий день», — запевнили вона.
Зараз Христина Панасюк працюю як психолог. (12:43)
«На бойових не можна вмикати емоції. Треба чітко виконати задачі, чітко знати базові навички й все, щоб врятувати себе, побратима. Там ворог, там поїсти, там пару годин поспати. І все по колу, жодних емоцій. І коли вони приїжджають, вони часто говорять про те, що вони наче зомбі, що вони нічого не відчувають. А це захисна реакція організму.
І от, власне, коли в умовній безпеці ти починаєш їм співати про коханих, співати про дім, про дітей, вони починають усміхатися, вони починають показувати фотки своїх дружин, фотки своїх маленьких діток, які починають повзати, ходити, там онуків», — сказала військовослужбовиця.
