Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Паштет — бойовий медик 2-го батальйону оперативного призначення Vanguard бригади «Рубіж». До підрозділу він прийшов понад рік тому звичайним піхотинцем. Після поранення та проходження навчання боєць змінив автомат на медичний рюкзак і став рятувати життя побратимів у найкритичніші моменти бою.
Історію героя оприлюднила бригада «Рубіж»
Холодна голова — головний інструмент медика
За словами Паштета, робота бойового медика вимагає максимальної зібраності та чіткого дотримання алгоритмів.
Він зізнається, що не боїться крові чи поранень — можливо, через те, що його мама працює в медицині. Медик наголошує: ключове завдання — швидко виявити критичні ушкодження за протоколом MARCH та не відволікатися на другорядні травми.
Невелика рана з артеріальною кровотечею може бути значно небезпечнішою за візуально важке, але не смертельне поранення.
Тактична медицина — обов’язок кожного бійця
Паштет підкреслює, що знання тактичної медицини мають бути у кожного військовослужбовця. У бою саме перша допомога визначає, чи доживе поранений до евакуації.
За його словами, близько 70% поранених надходять уже з правильно наданою першою допомогою.
Під час контакту турнікет накладають максимально високо, а вже в укритті медики проводять переоцінку стану.
«Перший рятувальник — це ти сам і твій побратим. Якщо знехтувати навчанням або екіпіруванням, наслідки можуть бути трагічними», — наголошує медик.
Евакуація, яка запам’яталася назавжди
Одним із найважчих випадків для Паштета стала евакуація бійця з травматичною ампутацією та множинними осколковими пораненнями нижньої частини тіла. Поранений понад годину залишався у свідомості та боровся за життя.
Після введення знеболювального він знепритомнів — ознака розвитку шоку. Однак уже в операційній, коли хірурги почали працювати, боєць закричав.
«Я тоді подумав: якщо кричить — значить живий, значить буде жити», — згадує Паштет і звертається до побратима з позивним Юск, який витримав це випробування.
Коли немає роботи — це найкраща зміна
Для бойового медика найкращою зміною є та, під час якої немає поранених. Адже це означає, що підрозділ тримає позиції, а всі бійці залишаються цілими.
«Це знак, що наші вистояли», — каже Паштет.
«Від 250 метрів під вогнем — до дронів над Курщиною»: історія морпіха «Кросса» з 36-ї бригади
