На тому, що обсяг контрактування виробництва НРК має суттєво зрости порівняно з минулорічним, наголосив під час Ставки наприкінці квітня Президент України та Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський….
Російська пропаганда вкотре демонструє свій стабільний «талант» вигадувати історії, які не витримують жодної критики.
Ледь стихли попередні абсурдні звинувачення, як у пропагандистських телеграм-каналах з’явився новий «вкид» про нібито «злочини ЗСУ проти цивільного населення». Тема не нова — але цього разу московські сценаристи перевершили самих себе.
«Українські військові обстріляли колону цивільних»
За версією російських інформаційних «казкарів», українські військові відкрили вогонь з мінометів та дронів по колоні людей, які нібито намагалися прорватися з Вовчанська в бік російських позицій.
Так, ви не помилились: у їхній реальності цивільні навмисне тікають у напрямку війська, яке їх же роками нібито обстрілює та утримує в окупації. Логіка? Ні, не чули.
Жодних фото, відео, доказів чи хоча б геолокації — стандартний набір роспропаганди. Є лише «свідки», життя яких повністю залежить від озброєних людей з триколором на рукаві. І ці свідки, звісно, говорять усе «правильно».
«Українські бійці кидали гранати в будинки цивільних»
Ще одна «сенсація» з того самого набору. Мовляв, українські військові «цілеспрямовано кидали гранати в будинки мирних мешканців».
Можливо, російським пропагандистам варто вже видати збірник власних байок — сюжет за сюжетом, однаково безглузді.
Насправді ж цей фейк — чергова спроба вирівняти інформаційне поле, аби замаскувати злочини, які росіяни здійснюють на тимчасово окупованих територіях: тортури, фільтраційні заходи, зникнення людей, розстріли, грабунки.
І саме ці злочини задокументовані реальними доказами, міжнародними експертами та правозахисниками. На відміну від відео «знятого на кнопковий телефон десь у темній комірчині».
Чому росіяни це роблять: проста формула «звинувачуй інших у тому, що робиш сам»
Мета таких сюжетів — абсолютно прозора. Це спроба:
- дискредитувати Сили оборони України, які наближають деокупацію українських територій;
- створити картинку «обидві сторони однакові», що вигідно москві в міжнародних дискусіях;
- переключити увагу світу з власних масових злочинів.
російська пропаганда працює за принципом циркулярної дезінформації: одні канали вкидають вигадку, інші її «підтверджують», треті цитують перших і роблять вигляд, що мають справу з «фактом». На виході — черговий токсичний фейк, який не витримує елементарної перевірки.
Брехня не робить їх сильнішими
З кожним новим «розслідуванням» російські медіа дедалі більше нагадують фабрику абсурду: штампують історії зі швидкістю пропагандистського верстата, але забувають, що довіра не з’являється від кількості слів.
Українське суспільство й світ чудово розуміють масштаб і характер російських злочинів. А такі фейки — лише спроба замаскувати власні дії під шумом вигаданих «злочинів» України.
Правда про війну не народжується в кремлівських кабінетах, її не пишуть люди, які бояться говорити правду.
І вона точно не спростовується фейками, якими Москва намагається затягнути світ у свою альтернативну реальність.
