Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
18-річний Едуард Бурчак із Біробіджана хотів уникнути строкової служби — і погодився на пропозицію «роботи канцеляриста». За кілька днів він дізнався, що летить на війну. Тепер — у полоні в українських військових.
Про це йдеться в публікації на сторінці підрозділу.
«Із програмістів у „канцеляри“»
Едуард Бурчак — уродженець Єврейської автономної області, студент другого курсу за спеціальністю «програміст комп’ютерних систем». Коли отримав повістку, не збирався йти на фронт: думав, або «відкосити», або «домовитись».
Тож пішов до військкомату, щоб дізнатись, які має варіанти. Там йому запропонували роботу канцеляриста — «рекрутингова служба, телефонні дзвінки, документи».
Єдиною умовою було переведення — у Хабаровськ або Владивосток, адже посада не належала до місцевого штату.
«Порадився з досвідченими контрактниками — кажуть, їдь у Хабаровськ, там легше буде. Ну, я й погодився», — згадує полонений.
«За два дні виліт у зону „сво“»
У березні 2025 року Едуард прибув до Хабаровська. Невдовзі йому повідомили: «Через два дні виліт у зону „спеціальної військової операції“».
Хлопець намагався відмовитись: «Я сказав, що не хочу на „сво“. А мені відповіли, що документи підписані, назад тільки через суд або в’язницю».
Так майбутній «канцелярист» став солдатом.
«Тут усі заради грошей»
Його відправили військовим бортом до Ростова, а звідти — автобусом у Маріуполь. Там «канцеляриста» швидко «перекваліфікували» на старшого розвідника-снайпера.
«Тут усі заради грошей. Якоїсь ідеї я не побачив. Після перших боїв усі хочуть додому», — каже полонений.
У червні 2025 року він уже брав участь у «зачистках» в селі Мирне.
Під час одного з виходів — нібито для «налагодження зв’язку» — разом із напарником здався без бою українським військовим.
«Невимовний фарт, адже більшість Едуардових побратимів уже гниють у полях», — зазначають у 110-й бригаді.
«Мамо, я зробив помилку»
Наприкінці допиту він звернувся до рідних:
«Мам, Бурчак Ольга Валентинівна. Зі мною все добре, я в полоні. Я зробив помилку, що підписав контракт. Ти казала — не треба, вчися, синку… а я не послухав».
І додав звернення до своїх ровесників у росії: «Пацани, я живий приклад. Не підписуйте контракт. Це не наша війна. Вчіться, живіть, не робіть помилок».
Як повідомляла АрміяInform, бригада «Рубіж» оприлюднила свідчення двох російських полонених, захоплених на Покровському напрямку. Військові кажуть, що їхні історії демонструють «порожнечу в очах пересічного солдата рф».
