Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Зупинити штурм одним пострілом. Прикрити бронею евакуацію поранених. Знищити одразу 15 противників. Це не кіно, а щоденна справа українських танкістів — про яку розповів Олександр, командир танкової роти 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Історію його бойового шляху та епізоди з фронту оприлюднили у сюжеті на сторінці бригади.
«Що є могутніше за танк?»
Олександр каже, що намагався потрапити до війська ще у 2022-му, але тоді не пройшов. Повернувся до військкомату у 2023-му — тоді й почався його бойовий шлях.
«Завжди думав: що є могутніше за танк? Літаки — їх небагато. Танків більше. Тож вирішив: треба в танки», — пояснює він.
Пройшовши Херсонський, Харківський та Курський напрямки, командир зізнається: «Мені подобається ця робота. Особливо коли стріляєш — це означає, що ми допомагаємо піхоті».
Страх і «море дронів»
Перші виїзди, каже Олександр, не здавалися надто страшними — «ти просто не знаєш, що там буде». Страх приходить пізніше, коли накопичується досвід.
Він відзначає, як змінилася війна: «Раніше можна було їхати відкрито — без закритих люків. Зараз приходиться діяти накритими. На Курщині було складно з дронами, а тут їх ще більше — справжнє море».
15 противників одним пострілом
Про свій найвдаліший постріл він згадує з шоковою відвертістю: «Був бліндаж, в якому знаходилися приблизно 15 противників. Один постріл — і потрапив точно в ціль. Це було неймовірно — повезло з прицілом».
Прикриття евакуації несправним танком
Інший випадок стався на Курщині — тоді його машина вийшла з ладу під час бою: «Танк зламався, система заряджання відмовила». Попри це, позаду рухалася евакуаційна машина з пораненими, і Олександр прийняв рішення залишатися в строю.
«Стріляв уже з кулемета вручну, бо електроспуск не працював. Коли ворог зрозумів, що танк не стріляє, почав підбігати — один з них опинився в 20 метрах і вистрілив із РПГ. Промазав», — згадує командир.
«Я розумів: треба забрати наших поранених. Якщо можу прикрити їх власною бронею — зроблю це», — каже Олександр.
Екіпаж, що знає ціну довіри
Олександр підкреслює: у його роті — свідомі люди, яким дали вибір. «У нас немає тих, кого запхали в танк. У всіх був вибір — і всі його зробили». Для нього ключові поняття — злагодження та довіра.
«Мій особовий склад знає, що я виїжджав разом із ними, не просто сидів на КСП. Я був у їхній шкурі не один раз. Зроблю все, щоб максимально зберегти їхні життя», — підсумовує командир.
«Мрію принести якнайбільше користі, щоб було менше втрат серед нашої піхоти — це для мене найголовніше».
Як повідомляла АрміяInform, водій 35-ї окремої бригади морської піхоти Михайло зміг евакуювати групу інженерного забезпечення попри шість влучань російських FPV-дронів у його броньований Kirpi і повне знищення коліс.
До речі, якщо вас цікавлять історії українських захисників та інший цікавий контент про військову справу — підпишіться на сторінку АрміяInform в інстаграмі та телеграм-канал.
