Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Молодший сержант Олександр на псевдо «Годзіла», який до війни працював далекобійником, розповів про свій бойовий шлях та найскладніші евакуації, зокрема про випадок на Херсонщині, коли, підірвавшись на міні-«пелюстці», він на пошкодженій машині зміг вивезти п’ятьох поранених побратимів.
Про історію бойового водія розповіли на сторінці Національної гвардії України.
35-річний Олександр долучився до підрозділу ударних БпАК «Болгаричі», де його основним завданням є підвезення боєприпасів, продовольства та евакуація особового складу з передових позицій.
Він згадує один з найскладніших епізодів на Херсонському напрямку. Під час масованого артобстрілу з’явилися поранені, а ситуація ускладнилася, коли росіяни дистанційно замінували територію протипіхотними мінами «пелюстка».
«Коли я вже вирушив у напрямку евакуації, за 200 метрів до точки підірвав одне з коліс на „пелюстках“. Незважаючи на пошкодження, я продовжив рух», — пригадує військовослужбовець.
Коли під час спуску в укриття ще один боєць зазнав поранення, часу на роздуми не було. «Ми розуміли, що можуть прилетіти ворожі дрони. Я забрав п’ятьох поранених і, попри складні умови, вивіз їх на двох колесах у безпечний район, рухаючись зі швидкістю не більше 20–30 км/год», — розповідає «Годзіла».
Також він згадує випадок на Донеччині, коли через густий туман розвідка не змогла вчасно виявити наближення ворога впритул до позицій. Тоді під прикриттям командира та бронемашини йому разом з іншими водіями вдалося успішно евакуювати особовий склад.
«Я мрію, щоб наша країна якнайшвидше повернула всі свої землі, а українці знову жили у вільній, незалежній державі», — підсумовує гвардієць.
Як повідомляла АрміяInform, командир снайперського підрозділу бригади «Сталевий кордон» з позивним «Каспер» поділився особливостями своєї роботи та підготовки до завдань, починаючи з вибору зброї.
