Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Це мав бути текст про майстра спорту України міжнародного класу зі стрільби кульової (гвинтівка), котрий добровільно приєднався до лав Сил оборони і в бойовій бригаді виконував завдання на фронті.
Ми зв’язалися з ним, планували день проведення онлайн-інтерв’ю. Військовий просив зачекати ще три дні — і після чергового бойового виходу мала відбутися наша довгоочікувана розмова… Але цей бойовий вихід, на жаль, став для Олексія Хабарова останнім. Йому 31 рік назавжди.
Олексій Хабаров — майстер спорту України міжнародного класу в стрільбі з гвинтівки, багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів України та міжнародних змагань, член національної збірної України.
Він не раз посідав найвищі сходинки п’єдесталів: перемагав на чемпіонатах і Кубках України, виборював медалі на міжнародних турнірах. Ще в листопаді 2024-го привіз «срібло» з міжнародного турніру в Румунії у міксті зі стрільби з гвинтівки.
Інтроверт, який полюбляє сінабони
Світлана Бойкова викладає стрільбу в Олімпійському коледжі в Києві. Вона була тренеркою Олексія Хабарова. А ще вони земляки — обоє з Горішніх Плавнів на Полтавщині, тому крім спорту, ще й просто товаришували.
«Починали з одного тиру, і перший тренер у нас був теж один», — говорить пані Світлана.
Уперше почула про Олексія, пригадує, завдяки його високим результатам у спорті. А в 2024 році, коли Хабаров вже був в армії, пані Світлана стала його тренером.
«Більшість тих, хто займається стрільбою з гвинтівки — інтроверти. Олексій сам про себе так казав — ми, власне, і дружили з ним, бо я сама така (усміхається)… Вже коли мобілізувався і, бувало, приїздив у гості на вихідні, то завжди йому щось смачненьке готувала. Дуже любив сінабони. А ще постійно надсилав мені у месенджерах якісь смішні відео», — говорить з усмішкою пані Світлана.
«Олексій у своїй роботі все будував на довірі»
Олексій Хабаров також став засновником стрілецького клубу «Фенікс» у Горішніх Плавнях. Був зразком для своїх молодих вихованців, які ставали призерами чемпіонатів України.
«Спочатку Олексій був тренером у спортивній школі, а згодом вирішив відкрити свій клуб. Знайшли разом із братом приміщення, вклали значну частину власних коштів, згодом знайшли спонсора. Самотужки робили ремонт.
Був не просто тренером, а другом для своїх підопічних. Його вихованці мають теж доволі високі результати, майже всі вони — збірники. А один з них брав участь у Чемпіонаті Європи… Олексій у своїй роботі все будував на довірі. Всі знають, що він був добрий, чесний, наївний навіть», — розповідає Світлана Бойкова.
Тепер справу стрілецького клубу перейняв брат Олексія — обіцяє, що розвиватиме її та ніколи не покине.
Олексій Хабаров не нехтував спортом — багато бігав.
«Останнім часом розповідав, що відчувалася спина — тому виконував, зокрема, вправи для зміцнення м’язів спини. Навантаження на хребет під час стрільби чимале, адже перебуваєш у статиці, коли тримаєш на собі гвинтівку. Хоча зараз дещо змінилися правила: раніше найдовша вправа тривала протягом майже три години, а зараз — півтори», — переповідає тонкощі стрілецької справи тренерка.
Зі слів пані Світлани, під час бойових виходів Олексій Хабаров намагався вивозити з небезпеки кішок.
«Ці кішки приходили на позицію, і він вивозив їх. Одного разу запитував, як вагітну тварину врятувати, щоб не загинула в небезпечних умовах, — зрештою, вивіз у мішку (усміхається). Людям нелегко виходити з позицій, а він кішок рятував», — пригадує вона.
«Олексій врятував мені життя»
У серпні 2023 року Олексій долучився до Сил оборони України. Згодом потрапив у бойову військову частину, пройшов навчання на снайпера та виконував бойові завдання на лінії зіткнення. Точність і витримка, котрі він роками шліфував у спорті, тепер стали йому в нагоді у війську.
Професійний веслувальник Андрій Михайлов тепер служить в одному з бойових підрозділів 33-ї окремої механізованої бригади — він воював разом із Олексієм Хабаровим.
«Ми познайомилися вже в підрозділі. Олексій служив у Києві, я в Херсоні. У нас зовсім різні види спорту. Скажу так: якби всі військові були такі, як Олексій — високоінтелектуальні, ініціативні, постійно займалися саморозвитком — то ми б уже під москвою стояли. Він завжди намагався вчити щось нове, аби бути більш професійним і більше допомагати своїм побратимам», — розповідав АрміяInform Андрій Михайлов.
Андрій пригадує випадок на лінії бойового зіткнення, коли Хабаров врятував йому життя.
«Ми виконували бойове завдання. І прилетів FPV-дрон на оптоволокні, цілив просто в мене. Олексій Хабаров його збив. Дрон впав поблизу нас — мене посікло дрібними уламками: більший дістали, а менший так і залишився в нозі. Олексій врятував мені життя».
Ворожа засідка на Покровському напрямку: «На жаль, гинуть найкращі»
Своє останнє бойове завдання Олексій виконував на Покровському напрямку на Донеччині. Він загинув у стрілецькому бою з переважаючим ворогом.
«Потрібно було знайти та врятувати людей. Олексій був старшим групи. На жаль, він загинув. Це велика втрата не лише для нашого підрозділу, а й для всієї країни. Бо Олексій як тренер міг би ще багато чого досягти. Він би врятував ще не один десяток життів. І виховав би не одну сотню професійних спортсменів. Гинуть найкращі», — говорить Андрій Михайлов.
Світлана Бойкова додає: Олексій був не з тих, хто толерував риторику «спорт поза політикою». Власне, його добровільне долучення до лав Сил оборони це й засвідчило.
«Тренуємося наразі у Центральному спортивному клубі ЗСУ. Молоді спортсмени все усвідомлюють, у багатьох служать батьки у війську. Майже всі спортсмени служать, зокрема багато членів національної збірної — військовослужбовці», — резюмувала Світлана Бойкова.
АрміяInform висловлює щирі співчуття родині, близьким, товаришам і побратимам Олексія. Наша місія — пам’ятати, помститися та не зрадити цінності, які відстоював і за які поліг чемпіон і воїн Олексій Хабаров.
Фото з особистого архіву Світлани Бойкової
