Військові науковці — це ті, хто першим «розмовляє» з ворожими технологіями, щоб інші могли їм протистояти. Полковник Олексій Колос та старший…
Це мав бути текст про майстра спорту України міжнародного класу зі стрільби кульової (гвинтівка), котрий добровільно приєднався до лав Сил оборони і в бойовій бригаді виконував завдання на фронті.
Ми зв’язалися з ним, планували день проведення онлайн-інтерв’ю. Військовий просив зачекати ще три дні — і після чергового бойового виходу мала відбутися наша довгоочікувана розмова… Але цей бойовий вихід, на жаль, став для Олексія Хабарова останнім. Йому 31 рік назавжди.
Олексій Хабаров — майстер спорту України міжнародного класу в стрільбі з гвинтівки, багаторазовий чемпіон та призер чемпіонатів України та міжнародних змагань, член національної збірної України.
Він не раз посідав найвищі сходинки п’єдесталів: перемагав на чемпіонатах і Кубках України, виборював медалі на міжнародних турнірах. Ще в листопаді 2024-го привіз «срібло» з міжнародного турніру в Румунії у міксті зі стрільби з гвинтівки.
Інтроверт, який полюбляє сінабони
Світлана Бойкова викладає стрільбу в Олімпійському коледжі в Києві. Вона була тренеркою Олексія Хабарова. А ще вони земляки — обоє з Горішніх Плавнів на Полтавщині, тому крім спорту, ще й просто товаришували.
«Починали з одного тиру, і перший тренер у нас був теж один», — говорить пані Світлана.
Уперше почула про Олексія, пригадує, завдяки його високим результатам у спорті. А в 2024 році, коли Хабаров вже був в армії, пані Світлана стала його тренером.
«Більшість тих, хто займається стрільбою з гвинтівки — інтроверти. Олексій сам про себе так казав — ми, власне, і дружили з ним, бо я сама така (усміхається)… Вже коли мобілізувався і, бувало, приїздив у гості на вихідні, то завжди йому щось смачненьке готувала. Дуже любив сінабони. А ще постійно надсилав мені у месенджерах якісь смішні відео», — говорить з усмішкою пані Світлана.
«Олексій у своїй роботі все будував на довірі»
Олексій Хабаров також став засновником стрілецького клубу «Фенікс» у Горішніх Плавнях. Був зразком для своїх молодих вихованців, які ставали призерами чемпіонатів України.
«Спочатку Олексій був тренером у спортивній школі, а згодом вирішив відкрити свій клуб. Знайшли разом із братом приміщення, вклали значну частину власних коштів, згодом знайшли спонсора. Самотужки робили ремонт.
Був не просто тренером, а другом для своїх підопічних. Його вихованці мають теж доволі високі результати, майже всі вони — збірники. А один з них брав участь у Чемпіонаті Європи… Олексій у своїй роботі все будував на довірі. Всі знають, що він був добрий, чесний, наївний навіть», — розповідає Світлана Бойкова.
Тепер справу стрілецького клубу перейняв брат Олексія — обіцяє, що розвиватиме її та ніколи не покине.
Олексій Хабаров не нехтував спортом — багато бігав.
«Останнім часом розповідав, що відчувалася спина — тому виконував, зокрема, вправи для зміцнення м’язів спини. Навантаження на хребет під час стрільби чимале, адже перебуваєш у статиці, коли тримаєш на собі гвинтівку. Хоча зараз дещо змінилися правила: раніше найдовша вправа тривала протягом майже три години, а зараз — півтори», — переповідає тонкощі стрілецької справи тренерка.
Зі слів пані Світлани, під час бойових виходів Олексій Хабаров намагався вивозити з небезпеки кішок.
«Ці кішки приходили на позицію, і він вивозив їх. Одного разу запитував, як вагітну тварину врятувати, щоб не загинула в небезпечних умовах, — зрештою, вивіз у мішку (усміхається). Людям нелегко виходити з позицій, а він кішок рятував», — пригадує вона.
«Олексій врятував мені життя»
У серпні 2023 року Олексій долучився до Сил оборони України. Згодом потрапив у бойову військову частину, пройшов навчання на снайпера та виконував бойові завдання на лінії зіткнення. Точність і витримка, котрі він роками шліфував у спорті, тепер стали йому в нагоді у війську.
Професійний веслувальник Андрій Михайлов тепер служить в одному з бойових підрозділів 33-ї окремої механізованої бригади — він воював разом із Олексієм Хабаровим.
«Ми познайомилися вже в підрозділі. Олексій служив у Києві, я в Херсоні. У нас зовсім різні види спорту. Скажу так: якби всі військові були такі, як Олексій — високоінтелектуальні, ініціативні, постійно займалися саморозвитком — то ми б уже під москвою стояли. Він завжди намагався вчити щось нове, аби бути більш професійним і більше допомагати своїм побратимам», — розповідав АрміяInform Андрій Михайлов.
Андрій пригадує випадок на лінії бойового зіткнення, коли Хабаров врятував йому життя.
«Ми виконували бойове завдання. І прилетів FPV-дрон на оптоволокні, цілив просто в мене. Олексій Хабаров його збив. Дрон впав поблизу нас — мене посікло дрібними уламками: більший дістали, а менший так і залишився в нозі. Олексій врятував мені життя».
Ворожа засідка на Покровському напрямку: «На жаль, гинуть найкращі»
Своє останнє бойове завдання Олексій виконував на Покровському напрямку на Донеччині. Він загинув у стрілецькому бою з переважаючим ворогом.
«Потрібно було знайти та врятувати людей. Олексій був старшим групи. На жаль, він загинув. Це велика втрата не лише для нашого підрозділу, а й для всієї країни. Бо Олексій як тренер міг би ще багато чого досягти. Він би врятував ще не один десяток життів. І виховав би не одну сотню професійних спортсменів. Гинуть найкращі», — говорить Андрій Михайлов.
Світлана Бойкова додає: Олексій був не з тих, хто толерував риторику «спорт поза політикою». Власне, його добровільне долучення до лав Сил оборони це й засвідчило.
«Тренуємося наразі у Центральному спортивному клубі ЗСУ. Молоді спортсмени все усвідомлюють, у багатьох служать батьки у війську. Майже всі спортсмени служать, зокрема багато членів національної збірної — військовослужбовці», — резюмувала Світлана Бойкова.
АрміяInform висловлює щирі співчуття родині, близьким, товаришам і побратимам Олексія. Наша місія — пам’ятати, помститися та не зрадити цінності, які відстоював і за які поліг чемпіон і воїн Олексій Хабаров.
Фото з особистого архіву Світлани Бойкової
