Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Сьогодні, 29 серпня, у День пам’яті захисників та захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, відбулося відкриття Національного військового меморіального кладовища. Його збудували поблизу Києва. Саме тут знаходитиметься місце вічного спочинку для воїнів, які віддали своє життя за свободу нашої держави.
На урочистостях були присутні Президент України, представники Уряду, керівництва Міністерства оборони, військовослужбовці та родини загиблих героїв. Під час відкриття відбулося поховання перших п’яти невідомих воїнів, імена яких наразі ще не встановлені. Це символічний початок історії меморіального комплексу, який стане національним простором пам’яті та пошани.
Простір для Героїв і для родин
Перша черга кладовища розрахована на шість тисяч поховань, з них частина відведена під місця для родинних поховань, а також для тих воїнів, чиї імена ще не вдалося встановити.
— Тут у нас до шести тисяч місць. Частина відведена для родин, які хочуть поховати своїх близьких. Частина — під поховання тих, хто нерозпізнаний, коли ідентифікація триває. У майбутньому кількість місць сягне 120 тисяч, — наголосила заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова.
Комплекс вже має необхідну інфраструктуру: будинок трауру, колумбарії, центральну площу з меморіальним садом, алеї та зону для вшанування пам’яті.
Голос родин: біль і гордість
Для рідних загиблих воїнів відкриття Національного меморіального військового кладовища стало водночас і важким, і світлим днем.
Віра Литвиненко, мати бійця бригади “Азов”, який віддав життя за Україну, зазначила:
— Дуже прикро, що таке кладовище такого державного та національного рівня не створилося раніше. Але вірю, що багато родин захочуть поховати тут своїх синів і доньок. Це місце має стати символом пошани й пам’яті для всієї країни.
Символ державної пам’яті
Національне меморіальне військове кладовище — це не просто місце поховання. Це простір, де держава гідно вшановує тих, хто віддав своє життя за Україну. Тут будуть спочивати воїни різних поколінь, але всіх об’єднує одне — боротьба за незалежність і свободу.
Цей меморіал стане українським аналогом Арлінгтонського цвинтаря у США. І він вже сьогодні єднає навколо себе тисячі людей — і тих, хто віддав своє життя, і тих, хто продовжує боротьбу.
