Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував намір росії вийти із Європейської конвенції із запобігання катуванням.
Омбудсман опублікував коментар на своїй Facebook-сторінці.
Нещодавно Росія заявила, що планує вийти із Європейської конвенції із запобігання катуванням. Цей документ не просто забороняє тортури і нелюдське поводження, але й має механізми зобов’язань. Для їхнього виконання при Раді Європи було створено Європейський комітет із запобігання катуванням — незалежний міжнародний орган, який отримав право проводити моніторинги до місць несвободи.
Водночас, варто зауважити, що ще у березні 2022 року Росія була виключена з РЄ. Тобто, РФ була учасницею конвенції після виходу з Ради Європи, але по факту це лише формальність.
Що ж наразі говорить такий крок?
- По-перше, це таким чином РФ уникає міжнародних механізмів запобіганню катуванням у місцях несвободи, зокрема й тих, де утримують українців: військових та цивільних. Дії росіян залишаться поза зовнішнім контролем комісії, що лише сприятиме продовженню тортур і нелюдського поводження з людьми.
- По-друге, те, що РФ хоч і формально, але залишалася учасницею конвенції, що давало підстави для правового та юридичного тиску.
- По-третє, це знімає відповідальність перед Радою Європи. Це дає сигнал, що катування та нелюдське поводження у в’язницях в РФ та на ТОТ не просто толеруються, а стають «внутрішньою справою РФ». Хоча ми й так це розуміємо: понад десятиліття, відколи РФ здійснює свавільні затримання на ТОТ, катує, чинить психологічне та фізичне насильство щодо українських цивільних та військовополонених.
«На мою думку, такий крок Росії — це своєрідний політичний сигнал. Країна-агресор демонструє, що їй чхати на права людини й вона більше не визнає європейських норм. Окрім того, такі дії Росії створюють ризики поширення масових порушень прав людини, особливо під час збройних конфліктів, щодо військовополонених та цивільних осіб. Тобто йдеться не лише про гуманітарні наслідки всередині Росії, але й про кризу світового правопорядку. Як ми знаємо, безкарність лише породжує нові злочини», — заявив Дмитро Лубінець.
Що ж тепер робити світу? Продовжувати тиск у межах тих інструментів, які доступні. Росія все ще є учасницею Конвенції ООН проти катувань, а також залишається актуальною взаємодія із МКЧХ. Це потенційно зберігає дію універсальних механізмів запобігання, розслідування фактів катувань.
Окрім цього, надалі надзвичайно важливо документувати злочини тортур у місцях несвободи РФ та передавати їх до Міжнародного кримінального суду. Значення мають і санкції на осіб, які захочуть нелюдське поводження в місцях несвободи або здійснюють його.
«Шлях репресивної країни-вбивці — це істинне обличчя Росії. Катування — частина державної політики рф», — йдеться у заяві Омбудсмана.
Як повідомляла АрміяInform, ідентифіковано ще двох катів українських полонених.
