За своїм змістом вони різняться настільки гранично, що свідчать про два цілковито протилежні, абсолютно несумісні між собою світогляди. Українське «Ніколи знову!» постало…
Чи здатна росія воювати до останнього росіянина? Коли зупиниться путін? Чи допоможуть ворогу північнокорейські солдати?
Та чому війна має закінчитися лише з розпадом рф? Про це АрміяInform розповів воєнний експерт Петро Черник.
Шалені втрати ворога
«росіяни зазнають шалених втрат, причому це безпрецедентне явище. Скажімо, під час битви за Бахмут, співвідношення втрат було 1:7. Це справді дуже серйозні показники. На цю хвилину росіяни втратили понад 1 млн 70 000 особового складу.
Якщо порівняти на історичних паралелях, щоб ми розуміли, як це дуже багато, радянський союз за 10 років війни в Афганістані — це при тому, що тодішнє населення срср було 250 мільйонів проти сучасних 140 млн російської федерації — втратив 15 000 убитих військовослужбовців.
А, наприклад, американці, які воювали наприкінці 60-х — на початку 70-х у В’єтнамі, втратили 47 тисяч убитими військовослужбовцями. Тобто ми на цю хвилину можемо констатувати, що не менш ніж 400 000 росіян точно загинуло, а може, і набагато більше.
У росіян до 3 млн мобілізаційного ресурсу
І от зараз постає питання: наскільки великий російський мобілізаційний ресурс? На жаль, він доволі великий. Попри те, нагадаю, що Сили оборони України вже винищили і вивели з ладу поза мільйон наших ворогів, все ж таки щонайменше до трьох мільйонів мобілізаційного ресурсу в них ще є. Але разом з тим, росіяни не відважуються оголошувати мобілізацію за принципом Другої світової війни — «вставай страна огромная».
І я не надибав інформації, щоб вони ставили до строю щомісяця більш ніж 50 000. От десь у межах 35–47 тисяч на місяць ми їх винищуємо, й оці показники так і тримаються. Нагадаю, що для росіян філософія підготовки солдата взагалі недоречна. Як вони вважають, що автоматів Калашникова на складах мільйони і цього достатньо.
Автомат в руки, пару гранат, саперна лопатка… і готові вмирати за путіна, за «родіну»
Нагадаю, що за весь час, відколи автомат Калашникова виробляється, від АК-47 до найсучасніших АК-102, АК-104 і тому подібне, разом з найбільш масовими АК-74, виготовили поза 100 млн. 100 млн у ворога на складах немає, однак десятки мільйонів є. Підтверджено, що рушниця Мосіна також уже була застосована на війні, а їх свого часу виготовили 37 млн. А самозарядних карабінів Симонова виготовили 15 млн.
Тобто, як це працює у росіян: дати в руки автомат Калашникова, чотири магазини по 30 набоїв кожний, дві-три гранати, скажімо, РГД-5 чи Ф-1, саперну лопатку, два тижні підготовки — і в бій за путіна, за «родіну» вони готові вмирати.
Цей ресурс ще буде присутній. Така сувора реальність. Але четвертий рік широкомасштабної війни показує, що ми можемо впоратися навіть з такою велетенською навалою. Навіть якщо на полі бою з’являються північнокорейські солдати. Знаємо, що на Курщині вони точно були залучені до однієї дивізії в межах 12 000 особового складу.
Чи змінять північнокорейські солдати перебіг російсько-української війни?
На мій погляд, Кім Чен Ин може ще забезпечити путіна такою ж самою кількістю людей. Але не думаю, що більше, тому що він також дуже добре розуміє всі світові геополітичні розклади. На Корейському півострові також може вибухнути війна між Північною та Південною Кореєю. Нагадаю, що американці обов’язково будуть воювати на боці Південної Кореї. Ще раз підкреслюю, якщо цей ресурс і можливий, то в межах одна, максимум дві дивізії. Більше не буде.
Сукупно до 20 тисяч особового складу. І ще раз нагадаю, що ми зуміли стримати і стримаємо таку велетенську навалу, попри те, що росіяни щодня відгризають якусь частину нашої території. Ще раз підкреслюю, рф — це великий та сильний монстр, але ми спроможні його стримувати.
А якщо найближчим часом, все ж таки, запрацюють повноцінно європейські маховики з виробництва зброї — бо саме тут криється філософія успіху — то рано чи пізно, сукупно, як на полі бою, так і в економічному тиску, путін буде змушений смикати стоп-кран стосовно заморозки цієї фази війни.
Нагадаю, ця війна екзистенційна, і по-справжньому закінчиться тільки тоді, коли російська федерація розпадеться. В них заберуть ядерну зброю, відріжуть від дешевих сибірських ресурсів, а ми, у свою чергу, вступимо в НАТО. Натомість російська нація буде проходити як мінімум кілька поколінь санацію, очищення від імперської ідеології. Інші сценарії малоймовірні, хоча моментальний крах імперії також можливий. Історія знає такі випадки”.
