Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
Напередодні Дня Незалежності України, на виставковому майданчику Українського інституту національної пам’яті на Контрактовій площі в Києві, відкрилася банерна виставка «Волю вільних не зламати».
Виставка присвячена 10 українським містам, які були відзначені Президентом України почесною відзнакою «Місто-герой України». Ця відзнака — данина пам’яті і вшанування подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі широкомасштабного вторгнення російської федерації проти України.
Головною ідеєю цього виставкового проєкту було показати незламну волю українського народу у боротьбі за незалежність в ретроспективі подій, які відбувалися в цих містах під час широкомасштабного російського вторгнення.
Співробітники Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України в пошуках інформації та фотоматеріалів організували взаємодію з місцевими державними адміністраціями і територіальними громадами та й мешканцями — живими свідками тих буремних подій. Історичні матеріали були зібрано за сприяння військових істориків колишнього Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України.
«Харків, Херсон, Чернігів і Миколаїв, міста Донеччини Волноваха та Маріуполь, Охтирка на Сумщині, передмістя Києва — Гостомель, Буча та Ірпінь стали фортецями незламного духу і масового героїзму та стійкості містян. Саме з цих міст — героїв України було розпочато експонування цього виставкового проєкту. Ми на власні очі бачили вдячність громадян за пам’ять їх подвигу і їх гордість за власну самопожертву в ім’я нескореної та непереможної України — розповів один з авторів виставкового проєкту Сергій Крилов.
«Виставковий проєкт „Волю вільних не зламати“ — це не просто увіковічення героїчних сторінок історії. Це передусім про єдність українців, їхній незламний дух та самовідданість у захисті Батьківщини. Літопис сучасної історії України пишеться щодня нашими захисниками на полі бою», — зазначив Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, на відкритті виставки.
«Російсько-українська війна фактично стала критичною точкою об’єднання українців довкола спільних цінностей. Національна єдність та соціальна згуртованість визначальні чинники нашої Перемоги. Наша молодь повинна знати свою історію, культуру та правду про цю жорстку та кроваву війну. На сьогодні надзвичайно важливо донесення об’єктивної інформації до нашого суспільства та міжнародної спільноти про російське вторгнення в Україну» — наголосив на відкритті виставки заступник начальника управління гуманітарного забезпечення Міноборони Олексій Сергієнко.
Вчитель загальноосвітньої школи № 300 м. Києва Юлія Пашуля зазначила, що виставка про Міста — герої України «Перш за все, це вшанування пам’яті та вдячність. Розповідаючи про героїчні вчинки наших захисників, ми віддаємо шану загиблим і висловлюємо вдячність тим, хто вижив. Це свідчення, що їх самопожертва та боротьба, біль та страждання не були марними. Важливим є формування у сучасної учнівської молоді ціннісних орієнтирів заснованих на національної ідентичності та патріотизмі».
До відкриття виставки долучився і голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, який приїхав на виставкову локацію з Верховної Ради України, де було ухвалено Закон про засади державної політики національної пам’яті.
«Закон дає визначення поняттям політики пам’яті, місць пам’яті, рашизму та злочинів проти українського народу. Нормативно-правовий акт акцентований на питаннях відновлення та збереження національної пам’яті, захисті державної мови й охорони культурної спадщини, які безумовно є питаннями національної безпеки. Сьогоднішні події символічні й вкрай важливі. Необхідно комплексно боротися з російськими наративами. Тому такі експозиційні виставки дуже актуальні й повинні лише збільшувати географію свого охоплення територією України» — зазначив у своєму виступі Олександр Алфьоров.
