Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
23 серпня 2004 року президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України».
Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» 23 серпня було встановлено нове свято — День Державного Прапора України.
Синій і жовтий (золотий) кольори використовувалися на гербі Королівства Русь за часів Лева Даниловича. Пізніше ця кольорова гама фігурувала в гербах усіх правителів Королівства Русь і на міській геральдиці Львова, що свідчить про тяглість традиції протягом усього XIV ст. Саме тому синьо-жовтими були хоругви лицарства Львівської і Перемишльської земель у битві під Грюнвальдом 1410 року.
Сучасний синьо-жовтий прапор був уперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові. Русини Королівства Галичини й Володимирії вивісили його над Львівською ратушею як національний прапор. Існують популярні тлумачення, за якими синій колір символізує небо або воду, а жовтий — сонце або пшеничне колосся.
У другій половині ХІХ століття синьо-жовтий стяг набував усе більшої популярності в українців, а після Революції 1905 року його почали використовувати й у Наддніпрянській Україні. Зрештою, у 1917–1921 роках, під час Української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави, у 1938–1939 роках — прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави. А 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора нашої країни.
Окрім України, синьо-жовті кольори здавна поєднані на прапорі Швеції, що являє собою синє полотнище із жовтим (золотим) скандинавським хрестом. Згідно з легендою, Святий Ерік, що вважається національним героєм і покровителем Стокгольма, побачив жовтий хрест у блакитному небі, коли висадився у Фінляндії під час Першого шведського хрестового походу в 1157 році. Він вирішив, що це знак від Бога — і зробив жовтий хрест на синьому тлі своїм прапором.
Можна навести й інші історичні приклади використання синіх і жовтих кольорів на знаменах. Наприклад, італійське Герцогство Парми та П’яченци мало на прапорах поєднання синього і жовтого кольорів з 1545 року, а Далмацьке королівство в монархії Габсбургів — з 1815-го до 1918 року.
Від 9 грудня 1955 року синє полотнище з 12 жовтими зірками, які утворюють коло посередині, є прапором об’єднаної Європи. В офіційному поясненні щодо затвердження прапора сказано: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».
Поєднання синього і жовтого кольорів на державних прапорах є досить популярним у світі. Але, окрім України й Швеції, тільки блакитний і жовтий кольори мають на своїх стягах ще дві країни — Палау й Казахстан.
Державний прапор острівної країни Палау — світло-синє поле із жовтим диском, трохи зміщеним від центру. Синій колір символізує океан і місце нації в ньому. Диск, розташований за правилами золотого січення, уособлює місяць. Повний місяць вказує час, що підходить для вилову риби, рубки дерев, збору врожаю тощо. Місяць також є символом миру, спокою і любові. Прапор Палау був затверджений 1 січня 1981 року, коли Палау стали автономною республікою в асоціації зі США.
У Казахстані світло-блакитне полотнище із жовтим сонцем, орлом та національним орнаментом «баранячі роги» затверджене як національний прапор у 1992 році. Блакитний колір є традиційним для тюркських народів. На прапорі він означає нескінченність неба над землею і людьми, також є символом загального добробуту, спокою та єдності. Сонце — джерело життя та енергії. Час визначається для кочівника рухом сонця. Орел або беркут у світорозумінні кочівників посідає особливе місце. Його зображення в гербах і прапорах народів і етнічних груп, що населяли Казахстан, має давню традицію. Для степовиків це символ волі, незалежності, прагнення до мети, до висоти, політ у майбутнє. Цікаво, що блакитний прапор із жовтим або білим орнаментом, ймовірно, використовували в Казахському ханстві, що існувало з 1465-го до 1847 року.
Є ще три країни, де синьо-жовті прапори мають додаткові елементи інших кольорів:
- Барбадос, на прапорі якого синя, жовта і синя вертикальні смуги із чорним тризубцем у центрі. Офіційно затверджений 30 листопада 1966 року. Синій колір символізує море, а жовтий — пісок. Тризубець трактується як відображення трьох основних принципів Барбадосу: влада з народу, влада разом з народом, влада для народу. Крім того, тризуб вважається символом Нептуна, а також нагадуванням про колоніальне минуле країни та розрив з ним.
- Боснія і Герцеговина — синє поле, жовтий трикутник і білі зірки. Прапор затверджений 4 лютого 1998 року. Він був одним із трьох варіантів, представлених парламенту призначеним спеціальним представником ООН. Блакитний — колір Організації Об’єднаних Націй, але він був замінений на темніший. Зірки символізують Європу. Трикутник — три основні групи населення країни (мусульман, хорватів і сербів) і контури країни на карті.
- Сент-Люсія — світло-блакитне полотнище із жовтим і чорним трикутниками всередині білого. Прапор цієї країни на сході Карибського моря офіційно затверджений 22 лютого 2002 року. Блакитний колір — символ вірності, а трикутники символізують острів посередині Карибського моря і гори вулканічного масиву Пітон (Грос-Пітон і Пті-Пітон), які є символами Сент-Люсії. Золотий трикутник також символізує сонце, чорний трикутник з білою стрічкою по боках — мирне співіснування чорної та білої раси, які працюють та живуть в єдності.
Окрім того, синій і жовтий різних відтінків у різних пропорціях поєднуються з іншими кольорами на прапорах таких країн, як Андорра, Багамські острови, Бразилія, Вірменія, Венесуела, Габон, Еквадор, Колумбія, Демократична республіка Конго, Маврикій, Молдова, Південний Судан, Руанда, Румунія, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Танзанія, Тувалу, Чад.
У ХХІ столітті поєднання синього і жовтого кольорів стало символом свободи у світі, символом спротиву добра силам зла, символом вільного цивілізованого світу. Українські воїни під синьо-жовтими прапорами вже понад 11 років боронять нашу землю. Ми впевнені, що наші кольори рано чи пізно обов’язково повернуться на тимчасово окуповані території. І лише наші кольори майорітимуть на нашій землі, у кожному куточку нашої любої країни!
Війна за Незалежність: парламент визначив офіційну назву боротьби України з російською агресією
Адже саме за це відчайдушно б’ється український народ, мужні захисники й захисниці. Синьо-жовтий — на броні наших військових, у дитячих малюнках, у вікнах українців. Це Прапор нашої Перемоги!
