На замовлення рф вони організували серію підпалів автомобілів військових та волонтерів, намагаючись перешкодити діяльності Сил оборони України. За матеріалами вироку, у липні 2024 року один із фігурантів…
Її позивний — «Бусінка». За цим ніжним прізвиськом стоїть сильна жінка Тетяна, яка керує медичним пунктом батальйону. До війни вона працювала лікарем-гінекологом та управлінцем, а сьогодні — начмед, що рятує життя на фронті. Водночас вона вже планує, як допомагатиме побратимам із реабілітацією після перемоги.
Про її історію розповіли на сторінці 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
Тетяна народилася на Луганщині й усвідомлювала, що рано чи пізно ворог прийде на її землю. Тому свідомо підписала контракт із ЗСУ. Її чоловік також військовий. «А наша донька… Вона зараз за кордоном по програмі обміну, вивчає міжнародну економіку. Вона однозначно планує повернутися в Україну, бо поїхала набиратися досвіду, щоб після нашої перемоги допомагати відбудовувати свою улюблену країну», — з гордістю каже Тетяна.
Зима 2022 року стала для неї справжнім випробуванням на міцність. Вона разом із побратимами витримала мороз, бруд і постійну небезпеку, відчувши на собі всі труднощі, які ламали навіть найсильніших чоловіків.
«Мені дуже везе з військовими командирами. Мій батальйон став для мене другою військовою родиною», — ділиться вона.
Попри все, Тетяна не перестає думати про майбутнє. Цього року вона вступила до магістратури Луганського педагогічного університету за спеціальністю «Соціальна робота та соціальна реабілітація».
«Тетяна не знає, чи повернеться у майбутньому до своєї цивільної професії, але точно знає, що хоче бути корисною своїм побратимам після війни. Вона щиро переживає за тих, хто отримав травми на фронті — і фізичні, і психологічні», — йдеться у повідомленні.
Вона переконана: кожен ветеран заслуговує на повагу та підтримку, а держава має створити для цього всі умови.
Як повідомляла АрміяInform, десантник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Сергій розповів, як його група з шести бійців у Торецьку відбила два ворожі штурми на відстані трьох метрів, після чого три доби тримала оборону в повному оточенні до приходу підмоги.
