Так минулого тижня Президент України Володимир Зеленський пояснив призначення генерал-майора Євгенія Хмари тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони. Євгеній Хмара —…
російсько-українська війна стала ареною стрімкого розвитку та інтенсивного застосування безпілотних технологій, які виконують розвідку, коригування вогню, удари по цілях і навіть ведення інформаційної війни.
У цьому інтерв’ю ми поспілкувалися зі знаним авіаекспертом, провідним науковим співробітником Державного музею авіації Національного авіаційного університету України, кандидатом історичних наук Валерієм Романенком, щоб розібратися, які технічні новації з’явилися останнім часом у застосуванні безпілотних систем як Силами оборони України, так і ворожим військом.
— Валерію Дмитровичу, давайте почнемо нашу розмову з тих новацій, які ви помітили у ворога. Що нового протягом останнього часу з’явилося у тактиці застосування безпілотних систем, що стоять на озброєнні в окупантів?
— Напевне, слід виділити те, що російські загарбники почали застосовувати свої дрони-камікадзе типу «Шахед» і як транспортні повітряні засоби. Зокрема, ворожі техніки почали прикріплювати на подібні БПЛА своєрідні касети з протитанковими мінами.
Наскільки мені відомо, для оснащення безпілотників відповідними підвісними системами інженери підприємства «Алабуга», що в Татарстані, застосовують примітивне, але, як виявилося, ефективне рішення. А саме кріплення для каналізаційних труб.
При цьому деякі експерти вважають, що такі «підручні» пристрої будуть встановлюватися лише на експериментальних партіях дронів. А надалі ворожі конструктори можуть винайти і більш ефективні форми розміщення мін.
— Така форма мінування розрахована на постановку вибухових загороджень на передовій?
— Наскільки мені відомо — не тільки. «Шахеди» з протитанковими мінами, які почали використовувати російські окупанти, здебільшого небезпечні для водіїв на ґрунтових дорогах та для людей у населених пунктах. Пріоритетом у такому мінуванні є блокування певних автошляхів. Сама по собі міна ця невеличка — 8×8×33 см. Такий собі прямокутник.
Якщо скинути такий вибуховий пристрій на ґрунтову дорогу, її присипле пилюкою. А водій, який перебуває в транспортному засобі, може просто не побачити цей вибуховий пристрій. Тому, на мою думку, застосування ворогом таких мін, ймовірно є спробою перервати логістику ЗСУ чи підірвати певний автомобіль. Заряд у подібній міні відносно невеликий, десь 1,8 кг вибухівки. Але для виведення з ладу вантажівки цього досить…
Небезпеку підвищує і той факт, що відповідні протитанкові міни, які кріплять до дронів, мають магнітний детонатор та реагують на техніку, що може навіть не наїжджати на пекельний пристрій, а просто рухатися поруч із ним.
— А наскільки, на вашу думку, ефективний подібний механізм створення мінних загороджень?
— Скажімо так — це досить дубовий варіант: невідомо, коли з безпілотника впаде міна, бо потрібно, щоб оператор бачив місце, куди він її скидає. А щоб пілот дрона бачив, що відбувається, потрібно, щоб цей БПЛА був на відстані не далі 100-120 км від лінії фронту.
Скидати боєприпаси потрібно так, щоб вони потрапили на дорожнє полотно. І робити такі маніпуляції необхідно з невеликої висоти.
Що ж до ефективності і масштабування такого винаходу росіян, то я припускаю, що «Шахеди» з мінами не стануть масовим явищем.Тут ще не можна виключати, що зафіксовані випадки подібного мінування були реалізацією якогось окремого ворожого плану, якогось локального завдання.
Загалом така касета важить 8,5 кг з міною. Поки зафіксовані випадки підвіски двох касет на безпілотник вартістю десь від 70 тис доларів. Можливо, вони скидали свої боєзаряди десь у місті. Тоді певного ефекту можна досягти: у місті, де не скинеш — всюди влучить. І люди можуть штовхнути ногою незнайомий предмет. І на велосипедиста, що проїжджає повз, може спрацювавати. І напевне зреагує на автомобілі ДСНС чи «швидкої», які прямуватимуть рятувати людей…
— Валерію Дмитровичу, а тепер давайте перейдемо до тих окремих новацій, які ви помітили останнім часом у разі застосування літальних безпілотних систем в підрозділах Сил оборони.
— Що стосується наших дронарів, то в їхніх діях останнім часом я би виділив два чинники. Це — ефективність роботи і, можливо, не надто типовий аспект для військової діяльності — заощадливість.
Збільшилася кількість наших безпілотників, судячи з того, що останні удари майже всі досягли цілі. Раніше ми втрачали значну кількість дронів від дій російської протиповітряної оборони. А сьогодні в офіційних зведеннях оголошують, що ціла низка вдалих уражень була по районах, які не дуже віддалені від лінії бойового зіткнення.
Тобто ми завдавали ударів вже не дорогими безпілотниками типу «Лютий», а в атаки пішли якісь новіші й дещо дешевші повітряні системи, які до того ж можна використати в більшій кількості.
Водночас українські військові відновили практику ударів по російських НПЗ та загалом «виявили нервові точки» противника. Удари по них, навіть нашими не дуже потужними безпілотниками, викликають серйозні наслідки. Перш за все — удари по НПЗ… росія — бензоколонка. Влучення по НПЗ — прямі удари по російській економіці та можливості фінансувати наступальні воєнні дії.
Відповідно до підсумкової інформації, протягом останнього тижня липня — початку серпня були серйозно уражені три потужні ворожі нафтопереробні заводи. Ще два профільні підприємства через пошкодження обладнання суттєво зменшили своє виробництво. В реальних цифрах цей показник становить від 12 до 15% загальних показників переробки нафти країною-агресором.
До цього варто додати й удари по інфраструктурі, пов’язаної з авіаційним та залізничним транспортом. росіяни дедалі більше зазнають втрат від того, що через нальоти «добрих» безпілотників припиняється робота аеропортів.
Тож, підсумовуючи, зазначу: завдяки гнучкому підходу, локальному виробництву та сміливим інженерним рішенням Україна перетворила дрони на інструмент асиметричної переваги, здатний порушувати логістику ворога, деморалізувати його сили та змінювати стратегічний баланс.
