І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Пропагандистська машина рф знову запрацювала на повну: у прокремлівських медіа з’явилися «гримучі свідчення» російських військових, які стверджують, що ЗСУ нібито:
- спалюють і грабують будинки мирян в Яблунівці на Донеччині;
- мінують тіла загиблих цивільних і своїх бійців під час відступу.
Звісно ж, без жодних доказів і будь-яких незалежних підтверджень — лише слова росіян. А це означає: справжня пропагандистська класика.
Факти? Ні, сарказм: «розумні фейки» як мистецтво
російська пропаганда — це мистецтво з мінімальним бюджетом і максимальним ефектом:
- Обов’язкові «свідки з хащів» — російські солдати, які змальовують українських військових як монстрів.
- Жодних фото чи відео, лише «повір нам на слово».
- Ретрансляція цих байок як постійне нагадування: «ЗСУ — ворог, навіть коли їх немає поруч».
Практика від ЦПД — старе, але ефективне
Центр протидії дезінформації (ЦПД) фіксує такі маніпуляції як регулярне явище. Приміром, у грудні 2024 року вже фіксували фейки про «кидок трупів у колодязі», «знищення церков, вбивства мирян» — нічого не підтверджене, лише слова пропагандистів.
Це схоже на те, як на ковзанці крутять заїжджену платівку — змінюється лише мелодія (тема), але йдеться про те саме: дискредитація України.
Саркастичний портрет пропагандистської маячні
Уявімо це як короткометражку:
- Актор № 1: російський «військовий-свідок» у камуфляжі.
- Актор № 2: «горянка з Яблунівки», що «бачила, як ЗСУ спалило її курник».
- Сценарій: «Таємний мінер», що «мінує трупи», бо навіть мертві на боці України.
- Саундтрек: звук ораторства захарової чи пєскова.
- Година — і в ефірі: «новина, що потрясла світ», а насправді — накопичувач днища пропаганди.
Чому це не проходить, а той, хто дивиться, той сміється
Навіть коли кремль вигадує фейки, що ЗСУ спалюють церкви чи мінують трупи, міжнародні партнери вже навчилися не реагувати на «анонімні розповіді з тилу».
Це нагадує: коли хтось кричить «вовки!» замість «сала», світ навчився відрізняти — і перевіряти сам. ЗСУ працюють прозоро, а репутація армії західних союзників не похитнеться через фантазії кремлівських сценаристів.
