Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Днями відбувся допрем’єрний показ фільму «Spartan: Без меж».
Це розповідь про ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України, які втратили кінцівки внаслідок поранень і які здолали найважчу трасу забігу Spartan у Французьких Альпах.
Тарас Проць з «Kракену» та Сергій Шикун з Департаменту активних дій ГУР МО пройшли та пробігли 50 кілометрів, здолавши 60 перешкод на двох. Випробування відбулося в межах проєкту Limitless («Без меж»). Як розповів автор стрічки Артем Дамницький, хлопцям знадобилось понад 9 годин нескінченного підйому в гори. «Учасники з усього світу та організатори були сильно здивовані, що цю дистанцію змогли подолати ветерани з ампутаціями, але я ні на секунду не сумнівався з того моменту, як тільки почув про цю скажену ідею», — розповів Артем Дамницький.
На думку організатора Spartan Race Ukraine Олексія Вовка, який був поруч із ветеранами впродовж випробування, «Спартан» — це одна з найважчих і водночас найцікавіших трас. «У Французьких Альпах у місті Морзіні зібрались найкращі спортсмени з різних країн. Українські ветерани через спорт знову привернули увагу до війни в Україні», — зазначив він.
Сергій Шикун, ветеран департаменту активних дій ГУР МО, у 2023 році зазнав важкого поранення, виконуючи бойове завдання під рідним Харковом, і втратив руку. Пiсля протезування — до речі, біонічний протез зроблений в Україні з використанням іноземних комплектуючих — брав участь у Чиказькому марафоні, де пробіг 10 км. Коли Сергію запропонували участь у «Спартані», він погодився. За його словами, це була авантюра — дуже складна, але начебто дуже цікава і дуже пізнавальна.
«Знаєте, це було як у мультиках, коли чортик та ангел на плечах сидять. Один каже: «Друже, давай!». А другий такий: «Та ні, ну давай здамося, все, давай, додому вже час, там душик, всі справи там. Але якось на характері все-таки пройшов все, що відчув, втомився. І головне — це був не параспорт, тільки ми вдвох із Тарасом були з протезами. Решта спортсменів — це ті люди, які кілька років готуються до цього», — згадує Сергій Шакун.
Тарас Проць, ветеран спецпідрозділу «Кракен» ГУР МО України, втратив внаслідок вибуху протипіхотної міни третину ноги. Нині йому 20 років, він мріяв про кар’єру військового.
«Я цікавився професією військового, для мене ця професія була і залишається престижною. Я хотів бути офіцером, навчався у Варшавській академії військового мистецтва, але побачив, що вони готуються не до тієї війни, яка триває нині в нас. Тому я провчився там менш ніж рік, пройшов за кордоном курси тактичної медицини, отримав сертифікат, потім уже отримав ліцензію пілота дрона, приїхав в Україну і через відповідні процедури потрапив до свого підрозділу. На одному із завдань я йшов першим у групі, наступив на міну. Усю допомогу, яка була необхідна для виживання, надавав сам, група продовжувала рух, тому що там була відкрита ділянка, там не можна було затримуватися зовсім. Медики надали кваліфіковану допомогу, в Україні протезувався. Запропонували цей проєкт Limitless. Мені стало цікаво випробувати себе і представити Україну, тому я вирішив це зробити. Було важко. Але я весь час пам’ятав про своїх загиблих побратимів, і для мене це була найвища мотивація, що це роблю для них, тому що вони це вже зробити не можуть. Я повинен був представити ветеранський рух. Це відповідальна мета, це відповідальна місія».
Нагадаємо, що це не перший проєкт Limitless, який допомагає ветеранам відновити не лише фізичне, а й психологічне здоровʼя. У межах проєкту Limitless у травні цього року ветерани ГУР МО з ампутаціями Олександр Дашко та Іван Тарн піднялись до базового табору Евересту (5280 метрів).
